Понад рік вважався зниклим безвісти: ДНК-експертиза встановила загибель стрільця з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
У січні 2025 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем у стрілецькій роті. Мав позивний «П’ятнадцятий».
Про те, що військовий Олександр Дружинець загинув у бою, повідомили у Лубенській міській раді 24 вересня.
Олександр Дружинець народився 17 квітня 1984 року в селі Вовчик, на Лубенщині. Повну загальну середню освіту отримав у у Вовчицькому ліцеї ім. В. Ф. Мицика. Пройшов строкову військову службу в навчальному центрі «Десна» у 2002-2004 роках. Після завершення служби тривалий час працював у Києві будівельником.
Про нього згадують як про добру, щиру та товариську людину. Олександр мав багато друзів, був одруженим, мав сина та доньку.
23 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку Олександр Дружинець зник безвісти. Понад рік рідні не втрачали надії на його повернення. Та на жаль, нещодавно ДНК-експертиза встановила загибель захисника.
У Олександра Дружинця лишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей.
Прощання із Олександром Дружинцем відбудеться 25 вересня о 12 годині у селі Вовчик на майданчику біля краєзнавчого музею.
Світла пам’ять захиснику!
Згадаємо імена полеглих на фронті земляків
Назар Бринчак народився 30 травня 2002 року в селі Радьківка Прилуцького району Чернігівської області. У 2008 році розпочав навчання у Сасинівській школі, яку закінчив у 2017 році. Після цього навчався у Прилуцькому професійному ліцеї, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та водія. Із 2020 року працював продавцем-консультантом у Києві.
У 2025 році Назар Бринчак долучився до лав Збройних сил України. Служив оператором БпЛА. 28 лютого 2026 року під час бойових дій біля населеного пункту Водяне на Харківщині Назар Бринчак зник безвісти. Офіційно його смерть підтвердили лише зараз.
Руслан Радченко народився 15 червня 1983 року. Під час захисту України він загинув у бою, виявивши стійкість і мужність. Воїн служив у 152-й окремій єгерській бригаді імені Симона Петлюри. З вересня 2024 року чоловік не виходив на зв’язок з рідними. Тривалий час захисник перебував у статусі зниклого безвісти після запеклого бою.
Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила, що Руслан Радченко загинув 19 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Українка Покровського району, що на Донеччині.
Олексій Калініченко проживав у селі Попівка Карлівської громади. Проходив службу у Збройних силах України, мав звання старшого лейтенанта. Служив на посаді начальника зв’язку та кібербезпеки другого механізованого батальйону. Після отриманого поранення, Олексій Калініченко помер у госпіталі 14 вересня. Йому було лише 33 роки.