Поселення часів Київської Русі знайшли археологи на місці Котелевської фортеці
Фото – «Більськ»
У Котельві провели перші археологічні дослідження території, де у 18 столітті розташовувалася Котелевська фортеця. Там виявили понад тисячу знахідок.
Археологи заклали розвідкові шурфи та зібрали понад тисячу знахідок. Серед них – уламки кухонного й столового посуду, пічні кахлі й скляні посудини, фрагменти віконниць й рибальські важки. Про це 28 вересня повідомили в історико-культурному заповіднику «Більськ».
Також виявили залізні вироби – ножі, цвяхи, голки та ігрові фішки. Археологи знайшли й військові артефакти – ухналі від кінських підков, рушничний кремінь і пістольну кулю. Колекцію доповнили монети Речі Посполитої, Швеції та Московського царства. Найдавніші предмети з цього шару датуються 1640–1660 роками.
Окрім цього, під час обстежень знайшли й артефакти давніших епох. Це уламки кераміки доби бронзи, скіфський наконечник стріли та давньоруський посуд із характерним орнаментом. Ці матеріали вказують на існування в цьому районі поселення часів Русі. За словами археологів, це відкриття суттєво доповнює знання про історію регіону.
Археологи кажуть, що дослідження козацьких фортець і невеликих укріплених містечок має велике значення для вивчення історії Лівобережної України. Такі об’єкти були центрами оборони, торгівлі та адміністрації. Котелевська фортеця – яскравий приклад, тому що спершу збудована для захисту кордонів Речі Посполитої, у 18 ст. вона перетворилася на містечко з кількома церквами та сотнями дворів.
За словами археологів, отримані матеріали допоможуть поєднати археологічні дані з писемними джерелами та створити ціліснішу картину розвитку прикордонних територій.
Нагадаємо, що завдяки льодовиковим відкладенням на Полтавщині зберігся бивень мамонта. Через те що він лежав близько до поверхні землі, рештка зазнала ерозії й не придатна для музеєфікації. Бивень опинився тут, ймовірно, завдяки льодовиковим відкладенням, адже його знайшли у верхній частині схилу плато на правому березі річки Оржиця.
ЗМІСТ писав, що у кургані на Полтавщині археологи знайшли поховання жінки. Вчені припускають, що за життя жінка займала високий соціальний статус, що видно через багатий поховальний інвентар.
Також серед знайдених артефактів є сліди обрядових дій та складна поховальна споруда, які не мають прямих аналогій серед слов’янських старожитностей цього регіону.
Також, у кургані знайшли «Золотих пантер». Археологи дослідили курган Опішлянка неподалік села Деревки Котелевської громади. Раніше цей курган досліджував Іван Зарецький наприкінці ХІХ століття. Як зазначають фахівці, знайдені під час розкопок предмети становлять значну наукову цінність.
У поховальній камері знайшли золоті платівки у вигляді стилізованих фігур пантер, хрестоподібну бляху із золотою накладкою, бронзову бляху, сагайдак зі 174 стрілами, залізні вудила, псалії та ножі. Також археологи виявили ліпну корчагу-урну та обпалені людські кістки.
ЗМІСТ писав, що археологи знайшли речі давніх поселень на Полтавщині, які використовували до нашої ери. Дослідники Більського городища працювали на локації курганоподібних насипів Геюсового Яру. Під час однієї із розкопок виявили збережений горщик.
Раніше ЗМІСТ писав, що поселення, курганні та ґрунтовий некрополі, фортифікаційні споруди з Більського городища визнали культурною спадщиною місцевого значення.
В області завершили процес затвердження облікової документації на 52 археологічні об’єкти Більського мікрорегіону. 9 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій видало наказ, згідно з яким усі вони є пам’ятками культурної спадщини місцевого значення. Упродовж 10 років обстежили площу 7 тисяч га.