Прип’ять була містом мрії – полтавці про поїздку у зону відчуження

З моменту Чорнобильської катастрофи минуло понад 30 років, але обговорення цієї трагедії не вщухає і, мабуть, не вщухне ніколи.
Після виходу на екрани британсько-американського серіалу про те, як розгорталися події після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, до зони відчуження почали їхати туристи з усього світу. У Полтаві також знайшлися охочі відвідати Прип’ять. Крайня поїздка відбулася 11 листопада.
ЗМІСТ вирішив поспілкуватися з організаторами поїздки до Чорнобильської зони відчуження та полтавців, які побували там. Як виявилося, подорож туди ділить життя багатьох людей на «до» та «після», а від побаченого майже всі затамовують подих.
За три місяці було три поїздки. Співорганізаторка подорожей Анастасія Городчаніна розповіла, що уже традиційно до зони відчуження з Полтави їдуть близько 2-3 години ночі, о 9 ранку група уже перетинає головний контрольно-пропускний пункт «Дитятки» і заїздить до зони відчуження:
«Ми у зоні відчуження до 5-ти вечора. Корегуємо маршрут залежно від наповнюваності у Чорнобилі чи Прип’яті туристів. Бо у різні дні буває більше ніж 1,5 тис. відвідувачів. Об’єкти ті самі, але різна послідовність відвідування. У одній нашій групі не більше ніж 19 людей, тому ми можемо побачити по максимуму».

Сьогодні у Чорнобилі проживає близько 4 тисяч людей. Серед них ті, хто обслуговує електростанцію, працює вахтовим методом, супроводжуючі зоною відчуження. Коли група з Полтави приїздить до Чорнобиля, то відвідує там Алею знищених сіл, Чорного янгола, майданчик робототехніки, яка працювала під час ліквідації АЕС тощо.

Також відвідувачі можуть побувати на оглядовому майданчику, прогулятися до пам’ятника Прометея і погодувати з мосту риб. Після цього група відправляється у Прип’ять. Там заборонено заходити у будівлі, бо вони знаходяться в аварійному стані. Уже там відвідують набережну, де стоїть кафе «Прип’ять», парк розваг, який так і не відкрили, площу поблизу готелю «Полісся», торговий дім, дім культури «Енергетик», тощо.

Анастасія Городчаніна розповіла, що вперше побувала у чорнобильській зоні відчуження у 2018 році як відвідувачка. За її словами, ця поїздка змінює ставлення до речей, змушує обдумати своє життя заново:
«МістоПрип’ять– це колись місто-казка, місто в якому хотілося жити. Прип’ять була містом мрії, де середній вік населення був 28 років. Це високі зарплати, нульовий рівень безробіття, товарозабезпечення першої черги. Дійсно були всі умови, але в один момент жителі усе втратили, їхали з рюкзачками, все лишили. Але ці люди знайшли щось, за що їм варто було любити своє життя. Вони навчилися цінувати не матеріальне, не втратили любов до життя і переосмислили трагедію».

Сьогодні приїхати туди, аби побачити колишнє місто мрії радянської людини, абсолютно безпечно. Анастасія згадує, що прогулюючись у цій зоні з 9 ранку до 5 вечора відвідувачі назбирали 003 мікрозіверти:
«Тобто це те, що ми можемо назбирати або прогулюючись Києвом у час пік, або у Житомирі назбирати ще більше, бо ми знаємо про кристалічний щит, граніт, який фонить більше. Це є безпечним, ну звісно, якщо дотримуватися туристичних правил і не тікати від супроводжуючого у пошуку красивого кадру».
Одним із відвідувачів зони відчуження став полтавець Іван Оноприльський. Він розповів, що ця поїздка перевершила усі його очікування, бо локації змушують просто затамувати подих і роздивлятися їх:
«Останнім рейсом їздив. Подорож перевершила очікування, бо дуже сподобалися локації і провідниця – дуже адекватна жінка. Об’єкти там усі неймовірні, відсотків 90% вразили, але найсильніше запам’ятався купол новий, нове укриття реактора, радіолокаційна станція. За безпеку не хвилювався».

Чоловік розповів, що обов’язково поїде в Чорнобильську зону відчуження, щоб відвідати АЕС. Минулого разу це зробити не вдалося, бо екскурсії в станції потрібно замовляти за 5 днів до поїздки.
Окрім того, що з часом усе в зоні відчуження руйнується, однією з проблем лишають сталкери. Анастасія розповіла, що вони займаються вандалізмом і взагалі думають, що Прип’ять і Чорнобиль – це їхні території, де не має бути туристів. Наприклад, кілька місяців тому «жителі» тієї місцевості хотіли зробити перфоманс і витягти з підвалу медичного закладу увесь одяг пожежників, які ліквідовували пожежу. Цей одяг сьогодні є одним з предметів, які увібрали в себе найбільшу кількість радіації і від них дуже фонить.

Також був випадок нападу на поліцейського з газовими балончиками. Та крім цього Анастасія згадує й історію про те, як запустили закинуте колесо огляду. Як результат, обірвалися троси і колесо ледве не впало. Згодом його закріпили, але тепер незрозуміло де знаходиться кабінка, що була туристичним об’єктом. Річ у тому, що більш ніж 30 років тому, коли сідав гелікоптер, піднявся радіоактивний пил і осів на одній з кабінок. Він неї дуже фонило, але тепер колесо прокрутилося і незрозуміло де воно зараз:
«Сталкери– це проблема і серед них не тільки українці, бо є білоруси, росіяни, з інших країн Проблема в тому, що коли це українець, то максимум який йому загрожує, це штраф від 300 до 700 гривень. У той момент, коли перепустка коштує 850 гривень. Це нонсенс, коли штраф дешевший за перепустку. А закордонні сталкери взагалі не несуть відповідальності».

__ ____ __
Поїздки до Чорнобильської зони відчуження з Полтави організовує агенція креативного туризму «Феєрверкмрій». Найближчу поїздку до зони відчуження організовують навесні. Детальніше звертайтеся до Анастасії Городчаніної.
Фото надала Анастасія Городчаніна