Ремонтував танки в Полтаві: таксиста, який став воїном, провели у вічність (ФОТО)
Фото – Новосанжарська громада
Жителі громади зустрічали полеглого воїна на колінах зі сльозами, квітами й прапорами, віддаючи захисникові останню шану.
Колеги Віталія Куніна з таксі-сервісу вишикувалися обабіч дороги, якою проїздив кортеж, і на прощання вивели довгий сигнал автомобільних клаксонів. Новосанжарська громада, 5 серпня повідомила про те, що воїна провели в останню путь.
Церемонія прощання відбулася біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні. Панахида й прощальний мітинг відбулися на Центральному кладовищі Нових Санжар. Про шлях Віталія Куніна розповідали бойові побратими.
Життєвий та бойовий шлях захисника
Віталій Кунін народився 25 вересня 1971 року в Полузір’ї, мешкав з батьками та братами в Давидівці, а в школу пішов у Стовбину Долину. Після закінчення школи обрав професію тракториста та після закінчення курсів працював за фахом. Навички опанованої професії згодилися і під час строкової служби в Збройних Силах, адже Віталій Кунін служив у танкових військах.
Після служби чоловік повернувся до улюбленої професії, працював трактористом і комбайнером як в рідному селі, так і в інших селах району. У 1996 році Віталій Кунін одружився і в молодій родині народився син, а у 2005 році на світ з’явилася донька. Щоб мати постійний, а не сезонний заробіток, Віталій Кунін вирішив замінити трактор на автомобіль служби таксі.
У 2014 році, з початком війни на сході України, він добровольцем став до лав ЗСУ та понад рік служив у зоні АТО. Згодом уклав контракт і продовжив службу. Захисника нагородили медаллю «Герой АТО».
24 лютого 2022 року Віталій Кунін зустрів удома. Спочатку відвіз доньку до бабусі й вже 27 лютого був у військкоматі. Ремонтував танки в Полтаві, а згодом, як механік-танкіст, вирушив на Донбас. Навесні 2024 року зазнав поранення, але після лікування знову повернувся на фронт до своєї військової частини та до побратимів.
30 липня під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Рубіжне на Харківщині Віталій Кунін загинув разом із побратимом. Він до останнього залишався в строю на бойовій позиції.
У громаді його згадують як добру, щиру, безкорисливу людину. Віталій Кунін був справжнім другом, вправним механіком і відважним воїном. У вільний час полюбляв полювання та риболовлю. Міг розібрати й зібрати не лише будь-яке авто, а й танк. Саме тому побратими цінували його не тільки за надійність, а й за фаховість.
На Центральному кладовищі Нових Санжар йому віддали військові почесті. У серцях земляків Віталій Кунін назавжди залишиться мужнім, гідним і нескореним воїном.
Вічна пам’ять захисникові!