Рідним загиблих вертолітників з полтавської бригади вручили посмертні ордени захисників

лого 18.1.24 7

У серпні торік шестеро вертолітників полтавської бригади загинули під час авіакатастрофи на Донеччині. Їх посмертно нагородили орденами Богдана Хмельницького й передали відзнаки рідним.

18 січня в Полтаві родинам урочисто вручили ордени. Торік Президент України посмертно нагородив загиблих авіаторів:

  • орденом Богдана Хмельницького І ступеня – майора Юрія Анісімова;
  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – майора Євгена Кисіля;
  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – полковника Віктора Опанасюка;
  • орденом Богдана Хмельницького  ІІІ ступеня – капітана Валентина Воробця;
  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступеня – капітана Івана Ярового;
  • орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступеня – майора Владислава Римаря.

29 серпня два екіпажі Мі-8 з 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського виконували бойове завдання на Донеччині. Поблизу Новоявленки сталася аварія, внаслідок чого гелікоптери розбилися, а воїни загинули. Церемонію прощання з вертолітниками влаштували 1 вересня у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Горбанівці. Віддати шану й попрощатися з ними прийшли сотні людей. 

Імена полеглих воїнів

Юрій Анісімов 1986 року народження. Старший бортовий авіаційний технік-інструктор вертолітної ескадрильї вч А3384.

«У 2014 році чоловіка вперше мобілізували. Тоді ж був Чорнобаївці, близько року. І йому подобалися вертольоти. Він вчився у Слов’янську, Кременчуцькому коледжі, але роботи за фахом достатньо не було. Закінчив молодшим лейтенантом. 

Саме у Чорнобаївці він все й побачив. Приїхав трохи дома побув у 2015 році, а в 2016 підписав контракт зі Збройними силами. Він хотів літати і він цього досягнув» – розповіла ЗМІСТу дружина захисника Юлія Анісімова.

Валентин Воробець 2000 року народження. Льотчик-штурман вертольота вертолітної ланки вертолітної ескадрильї вч А3384.

Воїн був родом із Старокостянтинова на Хмельниччині. Тут він виріс, закінчив місцеву школу №3. Потім здобув освіту в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

2 вересня 2023 року в рідному місті попрощалися з молодим пілотом. У бійця залишилися мама, сестра та тітка. Поховали героя на міському кладовищі у Старокостянтинові.

Віктор Опанасюк 1967 року народження. Командир вертольота вертолітної ланки вертолітної ескадрильї вч А3384.

Чоловік родом з Кагарлика на Київщині. За рік до трагедії захисник повернувся з-за кордону, де він брав участь у гуманітарних місіях за Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) у таких країнах, як Судан, Конго, Уганда. В авіатора залишилися дружина, син, невістка та онуки.

Владислав Римар 1995 року народження. Командир ланки вертолітної ескадрильї вч А3384. У воїна залишилася дружина та маленька донька.

«Ми були разом з Владом в останній ротації у Демократичній Республіці Конго. Він був дуже відкритим і позитивним, тому з ним завжди було легко та цікаво. 

Полюбляв знімати на Go Pro, яку кріпив до своєї “пташки”, неймовірні африканські краєвиди. Багато посміхався і жартував. Один з наймолодших пілотів в нашій ротації, що марив небом і щиро любив свою роботу», – згадує полеглого воїна пресофіцер 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила Олександр Савченко.

Іван Яровий 2000 року народження. Штурман ланки – льотчик вертолітної ланки вертолітної ескадрильї вч А3384. 

За два місяці після випуску з вишу, з початком повномасштабного вторгнення, воїн став на захист країни. Він боронив небо над Харківщиною, Херсонщиною, Запоріжжям та Донеччиною. У вересні захисника поховали на Харківщині.

Євген Кисіль 1988 року народження. Старший бортовий авіаційний технік-інструктор вертолітної ескадрильї вч А3384.

Чоловік навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, а з 2005 року – у Харківському національному університеті повітряних сил.

Військова кар’єра Євгена Кисіля розпочалася у 2011 році. Він служив авіаційним техніком у Борисполі та Полтаві, брав участь в АТО та місії ООН зі стабілізації у Демократичній республіці Конго. У льотчика залишилися дружина, донька та син.

Вічна пам’ять героям.