Росія намагається «привласнити» Опанаса Сластіона, який будував земські школи на Полтавщині
Обкладинка Юлії Сухопарової
Архітектор Опанас Сластіон частину свого життя провів на Полтавщині й розбудовував тут мережу земських шкіл. Попри це російські мистецтвознавці намагаються наводити аргументи, що він передовсім «російський» митець.
Про фейки, які просуває пропаганда у намаганні одноосібно «привласнити» Опанаса Сластіона, розповіли в Центрі протидії дезінформації 15 березня.
Опанас Сластіон: як росіяни «привласнюють» українця
Теза пропаганди: «Сластіон – російський художник, бо насправді він Афанасій Сластіонов».
Насправді: У деяких російських джерелах митця називають саме так. Утім, це радше є підтвердженням русифікаторської політики російської імперії щодо українських прізвищ. Адже «сластьони» – це давній український десерт, який дав прізвище козацькому роду, до якого й належав Опанас Сластіон. Тож російське закінчення на -ов додали не з волі цього роду.
Теза пропаганди: «Сластіон – російський художник, бо народився в Російській імперії».
Насправді: Імовірно, Сластіон народився в Золотоноші й невдовзі його батьки перебралися до міста Ногайська (нині Приморськ Запорізької області). Або ж він народився вже в цьому таврійському місті.
Теза пропаганди: «Сластіон – російський художник, бо здобув освіту в Російській імперії».
Насправді: Ґрунтовну мистецьку освіту художник почав здобувати від власного батька, який працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а також у сусіда Анастаса Смоктія – художника та музики.
Саме батько, розуміючи необхідність офіційного статусу в Російській імперії, послав сина на навчання до петербурзької академії мистецтв.
Теза пропаганди: «Сластіон – російський художник, бо був близьким до передвижників».
Насправді: Дійсно, учителем Сластіона в академії мистецтв був Іван Крамський – український митець, який більшу частину життя творив у Петербурзі. Також він був близький до кола Іллі Рєпіна та його учня Порфирія Мартиновича. Однак усі ці митці цікавилися українською культурою та збагачували її, хоч і в центрі імперії.
Теза пропаганди: «Сластіон – російський художник, бо став зрештою радянським художником».
Насправді: У 1897–1900 роках Сластіон очолював Український клуб у Петербурзі. А потім повернувся до України, де продовжував ілюстраторську та архітектурну роботу, та ще протягом 1900–1928 років викладав у Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя. Тож намагання зробити з нього радянського художника – продовження наративу про те, що він «російський».