Село на Полтавщині хочуть назвати Майданом

Про це 7 березня повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар.

Пропозицію до Верховної Ради з перейменування села Першотравневе на Майдан затвердили рішенням Чутівської селищної ради. У новій назві хочуть увічнити три українські Майдани: студентську Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності.

Нагадаємо, що село Першотравневе перейменовують також у Шишацькій громаді. Йому хочуть повернути назву Петренки – так протягом століть називали козацький хутір, який розташовувся на місці села. 

Відомо, що козацький хутір Петренки заснували у 18 столітті. Також використовували назви Петренщина, Петренків хутір. Місцеві жителі послуговувалися назвою Петренки навіть після перейменування села комуністами на Першотравневе.

За висновком спеціальної комісії УІНП, поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1 травня», жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка.

Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення.

На території України масштабні перейменування на честь «пролетарського» свята стали яскравим прикладом масової ідеології, спрямованої на прославлення пролетаріату, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 року та майбутньої «світової революції». Гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» стало незмінним елементом державного герба відновленої у вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік.

З огляду на викладене вище, назви населених пунктів, у яких відобразили радянську ідеологему «1 травня», є такими, що пов’язані з реалізацією російської імперської політики. Відповідно до Закону, 1 травня належить до символіки російської імперської політики.