Що розповідала засуджена на довічне 22-річна зрадниця, яка наводила російські ракети на об’єкти на Полтавщині
Ангеліна Довбня
Днями за державну зраду та заперечення збройної агресії рф засудили Ангеліну Довбню, яка брала в російських спецслужб гроші за дані про об’єкти військової та критичної інфраструктури на Кіровоградщині та Полтавщині.
22-річна зрадниця родом із Павлиша Кіровоградської області. Закінчила гімназію в Кременчуці та два роки навчалася на юридичному факультеті університету, доки її не відрахували. Про це пише «Судовий репортер» 13 жовтня.
На момент повномасштабного вторгнення дівчина нічим не займалася й жила у Кременчуці та Києві.
У лютому 2023 року на неї вийшов російський офіцер, який представився як Ігор Рускіх. Запропонував гроші за відео та координати військових й інфраструктурних об’єктів. За даними слідства, вона погодилася.
У суді прокурори довели, що зрадниця збирала й передавала дані спецслужбам росії. Її викрили на місці злочину під час фотографування одного з підприємств оборонпрому. У поле зору правоохоронців жінка потрапила після переїзду на рідну Кіровоградщину з окупованого Маріуполя.
Під час допиту у суді вона зізналася, що росіяни завербували її під час спроби перетину українського кордону. Вона розповіла, що за місяць до повномасштабного вторгнення приїхала з друзями на відпочинок у Крим. У березні добиралася додому й опинилася у Маріуполі. Через обстріли переховувалася у підвалах. Одного дня російські військові знайшли її та відвели на перевірку, а відпустили з вимогою підписати документ про конфіденційне співробітництво.
На час судового розгляду Ангеліна Довбня з березня перебувала у слідчому ізоляторі. Її справу слухав Світловодський міськрайонний суд у складі колегії суддів Юрія Мельничика, Тамари Гармаш і Віталія Іващенка.
Суд досліджував докази у справі протягом серпня-жовтня, зокрема заслухав свідків та покази обвинуваченої.
Як зрадниця допомагала росіянам
Упродовж лютого-березня 2023 року співрозмовник Ангеліни Довбні доручав їй відзняти інфраструктурні та військові об’єкти у Павлиші, Світловодську та Кременчуці. Слідство зафіксувало щонайменше 10 випадків передачі фото росіянину.
У Кременчуці зрадниця відзняла електропідстанцію, військові частини, адмінбудівлі, блокпости поблизу оборонного підприємства і стратегічного мосту. На об’єкти вона їхала особисто та знаходила інформацію у телеграм-каналах.
Ангеліна Довбня передала файл із фрагментом карти, де позначила розташування блокпостів біля Кременчуцького нафтопереробного заводу. Стрілочкою вказала, де можна пройти, колом – зону обмеженого проходу.
Слідство зафіксувало, як засуджена записувала росіянину відео біля колишнього ТЦ «Амстор» у Кременчуці та сказала: «невідомо ще, хто його обстріляв. Але тут вже роблять якийсь склад».
Що зрадниця Ангеліна Довбня розповіла на допиті суду
Колегія суддів поставила низку запитань до обвинуваченої в держзраді. Наводимо цитати з діалогів між нею й суддями.
– Коли у вас сформувалася думка, що Росія – це благо і ви почали діяти проти України? – почала допит суддя Тамара Гармаш.
– Та воно саме так вийшло, полюбила більше, – відповіла Ангеліна Довбня.
– Саме собою нічого не виходить. Можливо, якийсь вплив на вас був? Ви ж молода дівчина. У нас різні люди в таких справах проходять. Є ті, хто ностальгують за Радянським Союзом та своєю молодістю. У вас які причини?
– Ну в мене деякі знайомі є у Росії.
– Де й у якому віці ви були у Росії?
– У Санкт-Петербурзі, коли було 18 років і пізніше приїжджала.
– Дивіться, коли тривали воєнні дії на Донбасі, пряме сполучення з Росією ще було. Чому ви тоді не виїхали, якщо ви така патріотка Росії?
– Я більше з мамою хотіла бути. Мені нічого не заважало їздити туди й назад.
– Ви прекрасно знаєте, що відбулося в «Амсторі». Може, хтось із ваших знайомих там був?
– Так, загинули знайомі.
– Напевне, там такий самий координатор як ви знімав відео. А якби ви там були, чи ваша мама, яку ви дуже любили? На відео, яке ви знімали біля місця, де загинули люди, ви пояснюєте Ігорю, що там «довбануло», щоправда, ви вжили інше слово. Ви говорили це з певним задоволенням. Що відбувається із вашою свідомістю, що ви за людина?
– Ні, я не можу пояснити.
– От ви знімали різні об’єкти, але ж ви знімали й Павлиш, де живе ваша мама. Про що ви думали, коли це знімали? Що вас це може оминути, чи вам Ігор повідомляв? Ви розуміли, що зворотного зв’язку немає: ви передали, а завтра летить смерть. Можливо і на вас. Ви готові були вмерти за Росію?
– Ні.
– Ви хочете на обмін у Росію. Ми теж хочемо, бо нам краще, аби нас захищали наші солдати. А що ви там будете робити? Кому ви там потрібні?
– Я не знаю, як складуться обставини: деяких відправляють служити, деяких — відпускають.
– Ви зараз сказали, що Ігор вам гроші платив, а ви фото з інтернету слали, фактично займалися шахрайством. Ви не боїтеся відповідальності за це у РФ?
– Ні, а звідки вони це дізнаються?
– Ви така розумна і досвідчена. Ви думаєте, поїдете до коханого чоловіка?
– Та ні, у мене є до кого там їхати, багато знайомих.
– Коли ви цікавилися цими політичними подіями, певно, бачили інтерв’ю Путіна, де він говорив, що не прощає зради. Так для нього ви теж зрадниця.
– Ну нехай так і буде. Я все одно хочу поїхати на обмін.
– І ви готові стати військовослужбовцем РФ?
– Так.
Допит підсудної продовжив суддя Юрій Мельничик: поцікавився, яким коштом вона їздила у Крим. Ангеліна Довбня розповіла, що незадовго до вторгнення її хлопець, який служив у ЗСУ, надіслав їй «крупну суму грошей». Дівчина додала, що він загинув на навчаннях незадовго до повномасштабної війни.
Суддя Віталій Іващенко запитав, чи усвідомлює обвинувачена наслідки вироку:
– Є варіант, що після засудження вас можуть не обміняти, ви усвідомлюєте це?.
– Так, я цього не боюся.
– Вас не лякає довічне ув’язнення?
– Ні, ну а що, мені плакати? Не визнавати? Я ж нічого не можу змінити.
– Зрозумійте, вас звинувачують не просто у зйомці відосиків, а в державній зраді. Ви визнаєте себе винною у тому, що не бачите перед собою Україну як таку?
– Так.
– Тобто я правильно вас зрозумів: усе, що ви робили, ви вчиняли, аби України як держави не стало і бачили перед собою лише Росію? Плюс до того – вам подобаються російські військові й платили гроші?
– Я хочу Україну бачити Україною, а Росію – Росією. А те, що я робила, це не на благо Росії, а лише заради грошей. Я не хотіла знищити Україну.
– А пояснював вам Ігор для чого йому потрібні були координати?
– Він казав, щоб знищити заводи.
– А це не одне і те ж саме? І ви говорили, що у разі, якщо з Росії вас відправлять на фронт і доведеться стріляти, чи усвідомлюєте, що на полі бою можуть бути ваші друзі?
– Ну, а якщо друзі на мене будуть направляти автомат? Мені що, просто дивитися?
– То який ви вибір зробите?
– У друзів звісно… (стрілятиму — авт.).
«Я не держслужбовець і не давала присягу цій країні. У мене немає великої честі, аби в містах України на плакатах вивішувати гасла «Російський військовий корабель і т.д». Я не український воєнний солдат, що кричати «Слава Україні». Я не російський воєнний солдат, щоб кричати «Слава Росії». Просто слава Богу. В мене все», – сказала Ангеліна Довбня під час останнього слова перед оголошенням вироку.
Раніше ЗМІСТ писав, що взятих у полон під Кліщіївкою бойовиків засудили до 15 років в’язниці. Вони воювали під Бахмутом та Лисичанськом разом із вагнерівцями.