Суд Полтавщини виправдав та звільнив з-під варти чоловіка, якого підозрювали в колабораціонізмі
Автор – Oksana Jóhannesson
Диканський районний суд виправдав мешканця Шевченкового Купʼянського району на Харківщині від звинувачень у пособництві росіянам.
Згідно з матеріалами справи, чоловіка звинувачують в тому, що від початку окупації Куп’янського району він почав допомагати та співпрацювати з росіянами. Обвинувачуваний зливав інформацію про учасників АТО та людей, які вороже налаштовані до окупаційної влади. Також він допомагав будувати ворожі блокпости.
Чоловіка затримали у вересні 2022 року після деокупації села за підозрою в колабораціонізмі (ч.7 ст. 111-1 КК). Майже за місяць до вироку прокурор змінив обвинувачення на пособництво державі-агресору та її збройним формуванням (ст. 111-2 КК).
У судовому засіданні обвинувачуваний не визнав свою провину й говорив, що є патріотом України. Також стверджував, що затримали його через неправдиві обвинувачення поліцейських, які і є колаборантами.
Під час судового засідання заслухали 19 свідків сторони обвинувачення. Серед аргументів, які доводять провину чоловіка, були такі:
- троє місцевих поліціянтів свідчили, що обвинувачений погрожував її колезі, також працівнику поліції, що коли зміниться влада, то він убʼє його. Свідки вирішила, що йдеться про окупаційну владу;
- співробітниця поліції нібито бачила, як обвинувачений разом із сином спокійно спілкувався з російськими військовими й показував останнім її місце проживання;
- декілька свідків повідомили, що бачили біля двору обвинуваченого автомобілі з буквою Z і що в кафе матері обвинуваченого жили російські військові. Також свідки повідомили, що бачили, як обвинувачуваний обіймався з військовими рф та розпивав з ними алкоголь;
- один зі свідків вказав, що мав розмову з сином обвинуваченого, який повідомляв йому, що треба йти в новостворену поліцію і начебто його батька призначать керівником відділку поліції. Також вказав, що особисто бачив 3-4 рази, як біля двору обвинуваченого стояли автомобілі з буквою Z. Крім того, свідок вказував, що бачив його у чорному одязі, схожому на той, що носили поліцейські, проте чи були на ньому якісь позначки чи шеврони не бачив.
Також відомо, що після звільнення селища в приміщенні, яке займала окупаційна поліція, знайшли «Грамоту» на імʼя обвинуваченого. «Благодарность», трудовий договір без зазначення номера та дати, а також виписку з наказу окупаційної адміністрації від 27 червня 2022 року про розірвання трудового договору.
Також у суді заслухали 11 свідків захисту, зокрема матір і співмешканку обвинуваченого та ще двох людей, які жили в їхньому будинку під час окупації, а також сусідів:
- чоловік мав проукраїнську позицію, ходив лише в піксельній українській формі, співав українські пісні, посаду поліцейського в окупаційній владі не обіймав;
- один зі свідків повідомив, що син його нової співмешканки служив у ЗСУ, але обвинувачений не здав його окупантам, а надав прихисток, дозволивши жити у своєму будинку;
- один із місцевих розповів, що російські війська змусили його катуванням працювати в новоствореній окупантами поліції, а про те, що обвинувачений також там працював, йому невідомо, за час окупації він бачив, як росіяни привезли обвинуваченого і він був побитий.
Сам обвинувачений пояснював, що з поліціянтом, якому він нібито погрожував, перебував у неприязних стосунках і той мав причини його обмовити. Він дійсно погрожував йому розправою, коли прийде нова влада, але мав на увазі українську, оскільки вважав, що поліція вже перейшла на бік окупантів.
Також чоловік спростував інформацію, що віддав кафе своєї матері російським солдатам для проживання та харчування, оскільки воно було розграбоване військовими з самого початку окупації.
Рішення суду
Проаналізувавши показання свідків і докази, суд вирішив, що обвинувачення не доведено.
Суд поставив під сумніви показання свідків сторони обвинувачення. Зокрема, показання свідків, що вони бачили автомобілі з позначкою Z біля двору обвинуваченого не вказують на ознаки злочину, ніхто прямо не вказав на співпрацю з окупаційними військами. Крім того, за поясненнями самого обвинуваченого, автомобілі дійсно стояли біля його будинку, коли росіяни перевіряли все селище з приводу вбивства російського солдата. Крім того, там був колодязь і окупанти часто зупинялися, щоб набрати води.
Суд зробив висновок, що обвинувачення забезпечується суперечливими і сумнівними доказами, а будь-яких інших об`єктивних доказів вини підозрюваного не надано.
Такі докази, як грамота, «благодарность» і трудовий договір тощо, були визнані недопустимими через процесуальні порушення. Також суд вважає, що прокурор не довів, що грамота, «благодарность» і трудовий договір видані та підписані саме представниками окупаційної влади.
Щодо того, що обвинувачений допомагав росіянам облаштовувати незаконно зведені блокпости, у справі взагалі немає жодного доказу.
Суд виправдав чоловіка у зв`язку з недоведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення. Чоловіка звільнили з-під варти в залі судового засідання.