Суд відправив Геннадія Капканова під домашній арешт – полтавцю інкримінують викрадення 800 тисяч доларів з рахунків клієнтів Bank of America

2 жовтня 2019 року слідчі національної поліції звернулись до Печерського райсуду столиці з клопотанням про арешт Геннадія Капканова та доставку в СІЗО. Про це ЗМІСТу стало відомо з тексту ухвали, опублікованої в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Геннадію Капканову інкримінують співучасть (ст. 27 КК України), шахрайство (ст. 190 КК України), відмивання коштів (ст. 209 КК України) та хакерство (ст. 361 КК України).

Якщо ви не знаєте, хто такий Геннадій  ̶і̶ ̶х̶т̶о̶ ̶т̶а̶к̶и̶й̶ Капканов, то ми підготували короткий екскурс.

Якщо ж вам відомо про цю особу, то прогортайте до спеціальної позначки.

Отже.

Наприкінці 2016 року на вимогу німецьких правоохоронців у Полтаві затримали Геннадія Капканова. Німецькі правоохоронці закидали йому організацію хакерських атак на банківські установи країни.

Чоловік чинив опір при затриманні (відстрілювався), але суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Кулешова відмовилась арештувати його. Причиною такого рішення стало те, що прокуратура нібито збиралась екстрадувати підозрюваного, а наша Конституція не передбачає видачу своїх громадян.

У грудні того року Капканов втік з поля зору правоохоронців і переховувався рік, аж поки його у 2018 році повторно не затримали у Києві з паспортом на ім’я іншої людини. З другої спроби Октябрський райсуд взяв його під варту. Цього разу прокуратура йому інкримінувала опір правоохоронцям при затриманні.

Проте у вересні цього року суд присяжних виправдав Капканова за цим обвинуваченням. Він довів, що не чинив опір правоохоронцям, а захищав приватну власність (аргументуючи тим, що під час штурму власної квартири не розумів, хто це робить).

Історія Геннадія Капканова стала настільки резонансною, що про нього пишуть такі видання, як американські «New York Times», «Associated press» та нідерландський «De Telegraaf». Це робить Геннадія Капканова одним з найвідоміших полтавців сучасності.

Спеціальна позначка

З ухвали відомо, що з 2006 року полтавець створив кібермережу (ботнет) Avalanche. Тобто, мережа захищених проксі-серверів (сервер-посередник), які поширювали будь-яку задану програму на інші комп’ютери. Таким чином система забезпечує анонімність.

По факту, сервер – це комп’ютер з програмою , яку у відповідь на перехід по посиланню транслює на інші комп’ютери чи телефони. Це може бути сайт, що дозволяє обмінюватись фотографіями (наприклад instagram), а може бути сайт , який заражає ваш комп’ютер вірусом.

Проксі-сервер – це сервер посередник, який перенаправляє запит (перехід по посиланню) з вашого комп’ютера на інший сервер. При цьому лише проксі-сервер знає, куди вас направляє. Таким чином ваш комп’ютер переходить до анонімного сервера, який ховається за проксі-сервером.

Кібермережа мала два напрями: перша (Av1) відповідала за розповсюдження вірусних програм завдяки бот-розсилкам (спамом). Друга (Av2) відповідала за вивід грошей, отриманих від такої діяльності. Капканов рекламував послуги інфраструктури Avalanche на хакерських форумах і надавав доступ до неї за відсоток. Такий собі «чорний хостинг» (зберігання) для вірусних сайтів з фінансовим супроводом.

Встановлено, що на початку 2016 року Капканов надав домени (адреси) з інфраструктури Avalanche трьом особам (двоє з Грузії, одна з Болгарії), які використали її для фішингу у США.

Фішинг – «рибальство» в інтернеті, коли особа шахрайським шляхом виманюєш чужі дані, використовуючи «наживку» у вигляді посилання, перехід по якому приводить до зараження вірусом-трояном комп’ютеру жертви.

Жертвою клієнтів Капканова стали чотири юридичні особи США, представники яких переходили по посиланню, що надходило їм на електронну пошту. Після чого до їх локальної мережі потрапляв вірус-троян, що збирав персональні дані їх рахунків. Далі з рахунків жертви знімали кошти.

Жертвами стали:

Загалом клієнти Геннадія Капканова отримали 797 тис. доларів, які знімали з поточних рахунків жертв у Bank of America.

Мораль: не відкривайте посилання у пошті від незнайомих людей. І від знайомих не дуже-то поспішайте відкривати підозрілі посилання.

Також слідство встановило, що Геннадій Капканов використовував рахунок WebMoney, через який за період 2015-2016 рік пройшло 334 тис. доларів. Кошти шли траншами по 200-700 доларів, що, як вважають слідчі, є тим самим відсотком за користування інфраструктурою Avalanche.

Далі з WebMoney гроші перераховували на рахунок «Івана Танигіна». А ось хто він в цій історії, з ухвали невідомо. Зафіксуємо ім’я для історії.

Проте дані рахунку WebMoney зберігались на ноутбуці Геннадія Капканова, як і копії низки паспортів на імена, які слідства не розкриває.

У зв’язку з вищеперерахованим, слідчі просили арештувати Капканова, але адвокат заперечив проти взяття під варту свого клієнта і апелював, що в останнього на утриманні перебуває хвора матір. Суд постановив відмовити у клопотанні слідчому й застосувати до Капканова домашній арешт з носінням електронного браслета.

Фотографія Богдана Проскурова.

Обкладинка Марини Вісич.