«Тутечко» про Полтавщину. Софія Безверха презентувала хустки з орнаментом Кричевського
Фото з соцмереж блогерки
Культурні блогерки Софія Безверха та Євгенія Гавришенко створили проєкт «Тутечко» для просування культури Полтавщини.
Про це ЗМІСТу розповіла Софія Безверха 10 травня.
Софія Безверха родом із Кременчука, а Євгенія Гавришенко із Новосанжарського району та близько 17 років проживає у Полтаві. Вони прагнуть показати справжню, незросійщену, українську культуру та колорит Полтавщини:
«Ми вирішили, що час повертати Полтавщині її українське обличчя, козацьке обличчя. Бо з цими землями пов'язано багато важливих давніх історичних подій. Полтавщина – це колиска української культури, але було багато зросійщено й забуто».
Тому з'явився проєкт «Тутечко», у межах якого створюють просвітницькі дописи, у колабораціях з брендами виготовляють речі з орнаментами, що примананні саме для нашого регіону.
Першим героєм проєкту став архітектор Василь Кричевський. Надихнувшись творчістю митця, Софія та Євгенія створили мерч. Попри те, що Кричевський родом із Сумської області, він доклав зусиль для становлення полтавської культури. Саме за його проєктом звели будинок земства, нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського:
«Ця монументальна будівля є неймовірною, в стилі українського архітектурного модерну. Це стиль, який був натхненний українськими традиційними хатами, козацьким бароко тощо. Неймовірним є те, що цю будівлю дозволили звести на поч ХХ ст., коли ми були частиною Російської Імперії і все українське заборонялося. На фасаді десятки зображень дерева життя, створені герби містечок Полтавщини, де були розташовані козацькі полки тощо. І нам хотілося через призму цієї будівлі, як творіння Кричевського, зайти в цей проєкт», – говорить Софія Безверха.
Наразі всі охочі можуть придбати значки з деревом життя чи хустки в основу яких покладені орнаменти митця. Серед них є:
- «Ревуча» – орнаментальна композиція для текстилю, 1920 р. Шевченківський національний заповідник у Каневі;
- «Свайба» та «Жнива» – зразок геометричного орнаменту, 1945 р. Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького;
- «Рибки» – Орнамент, 1922 р. NAMU;
- «Кринички» – орнаментальна композиція, 1926 р. Харківський художній музей.
Софія Безверха каже, що такі речі дозволяють ширше розповідати про проєкт і кожен може їх одягнути й побачити, якою насправді є Полтава. Далі засновниці планують створювати мерчі та колаборації на різні теми, зокрема про барокову Полтаву, середньовічну Вишневеччину, авангардизм Семенка, традиційну культуру Опішні й Решетилівки.