У Києві видали книгу полтавця про козацьку феміду
Побачила світ книга під назвою «Козацька феміда: ґродське судочинство в Гетьманщині». Вона вийшла з друку у київському видавництві «К.І.С.».
Автор – доктор історичних наук, професор кафедри історії України ПНПУ імені Короленка Юрій Волошин. Він присвятив книгу своїм батькам.
Науковець спеціалізується на історичній демографії, соціальній історії та історичній антропології доби Гетьманщини другої половини XVIII ст. і це вже його четверта книжка на цю тему.
У виданні досліджуються обставини появи ґродських судів у Гетьманщині на прикладі Полтавського ґродського суду.
Зокрема вивчається склад суду, обов’язки його членів, компетенція суду, роль возних і адвокатів у здійсненні судочинства, час проведення засідань. Досліджується характер справ, які розглядав ґродський суд, та соціальні групи, які до нього позивалися. З’ясовується, на основі яких законів відправлялося судочинство, і як виглядав судовий процес.
Як зазначають у рецензії, книжка буде цікавою не лише науковцям, а й широкому колу читачів.
Появу книги Юрій Волошин аргументує тим, що йому захотілося з’ясувати: що, власне, являв собою ґродський суд, (матеріали якого він досить активно використовував) і як виглядало судочинство, яке він здійснював:
«Кілька років тому, в ході роботи над текстом монографії про міську спільноту Полтави, цілий розділ якої я присвятив конфліктам і злочинам, у мене виникла ідея створення цієї книжки. Працюючи з книгами протоколів Полтавського ґродського суду, я тоді зауважив, що ми майже нічого не знаємо про цю сторінку в історії судочинства Гетьманщини.
Тексти підручників, як шкільних, так і університетських, зазвичай обмежуються повідомленням про те, що за гетьмана Розумовського було проведено судову реформу, і лише в окремих випадках повідомляють про появу земських, підкоморських і ґродських судів».
Крім того, автор свого часу, розчитуючи текст однієї із судових книг, не помітив як перевів її в електронний формат.
І, попри те, що після видання переписної книги Полтави, створеної в ході Румянцевського опису, він зарікався більше ніколи не братися за видання джерел, знову не зміг встояти перед спокусою.
Тому ця книжка складається із двох частин: дослідження про те, що собою являв ґродський суд в Гетьманщині, проведеного на матеріалах Полтавського ґродського суду, та археографічної публікації «Книги чолобитницьких вироків» того суду за 1777 рік.
Цікаво, що палітурка книги має теж особливу історичну цінність. Для дизайну обкладинки використані: Остання сторінка книги чолобитницьких вироків за 1780 рік з печаткою Полтавського ґродського суду й автографом писаря Кирила Дзюбана та перша сторінка книги чолобитницьких вироків за 1777 рік.
Видання здійснене завдяки фінансовій підтримці Наукового Товариства імені Шевченка в Америці та програми імені Ковальських Канадського інституту українських студій Альбертського університету.