У пам’ять про події Майдану полтавці зібралися на віче
У четверту річницю Майдану близько сотні полтавців зібралися на віче біля стели Героям Небесної Сотні вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за побудову нової держави.
З подібного віче розпочинався Майдан у Полтаві. Але цьогоріч містяни прийшли не святкувати річницю, а вшанувати пам'ять побратимів. Розпочалося віче з хвилини мовчання за тих, хто загинув під час Революції Гідності.
Учасник полтавського Майдану, депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук наголосив, що полтавці прийшли до стели за власним бажанням:
«Дуже радий, що ми збираємося за покликом серця. Проходять і будуть проходити заходи, куди будуть зганяти студентів, школярів, працівників органів місцевого самоврядування. А ми збираємося того, що нам це болить. Тому що ми тут стояли – на полтавському, на київському Майдані – і виборювали свою державу, у яку ми вірили».
На його думку, ціль Революції ще не досягнута. А тому задача свідомих українців – доносити правду до людей, розвіювати міф, що всі однакові, і творити нову українську еліту, яка була знищена Голодомором і репресіями, а пізніше – тоталітарним режимом.
Основне гасло у 2013 році на полтавському Майдані було: «Розносимо правду по хатах». Саме там твориться революція, оскільки зміни мають відбутися у свідомості українців, переконаний Юліан Матвійчук. Тому події 2013-2014 років і носять назву Революція Гідності.
«На таких людях, як ви зараз стоїте, як тоді стояли, робиться історія. Кожен з нас став історичною персоною. Є вже таке поняття як «майданівець». Це ті люди, у яких бурлить кров, які в будь-який момент стануть на захист держави і віддадуть своє життя. У вогні залізо перетворюється на сталь, а в боротьбі народ перетворюється на націю», – додав депутат.
Начальник штабу Полтавського обласного осередку партії «Національний Корпус» і безпосередній учасник Майдану Віктор Трофименко подякував усім, хто з початку Революції приходив на акції, брав участь у маршах, збирав волонтерську допомогу. А також наголосив на тому, що варто пам’ятати про жертви, яких занала наша країна, аби ця історія ніколи не повторилася. І висловив упевненість, що в Україні є громадянське суспільство, яке цього не допустить і зможе збудувати іншу країну.
«Озираючись на минулі роки, я можу і хочу сказати, що все це було не дарма. Не дарма полягла і Небесна Сотня, не дарма полягли ті, хто пішов в АТО. Не зважаючи на псевдоменталітет нашого суспільства, певну совковість, не зважаючи на корумпований бюрократичний апарат державний, усе більше і більше людей розуміють, що до минулого вороття немає».
Полтавка Тамара Олійник займалася волонтерством і під час Помаранчевої революції, і під час Революції Гідності. Зараз вони з чоловіком їздять підтримувати бійців на схід, возять їм допомогу. Жінка не зневірилася і переконана, що варто продовжувати відстоювати свої позиції:
«Навіть те, що ми зараз з вами зібралися, говорить про те, що зерно посіяне, що щось змінюється, що ми не склали руки, не зневірилися. І я всіх закликаю приходити на всі заходи, які будуть організовуватися. Треба щось робити, бо яку країну ми залишимо нашим дітям і внукам? Ми її ще не вибороли. Тож борімося – поборемо».
Наостанок полтавці рушили колоною до меморіалу-графіті героям Небесної Сотні, аби у знак пошани та пам’яті поклали до його підніжжя квіти та поставити свічки.