У Полтаві дискутували щодо шляхів упровадження електронної системи оплати проїзду

Важливо розуміти, що наразі лише обговорили намір запровадження системи з громадськістю. До 11 лютого прийматимуть пропозиції. Далі у виконкомі оцінять свої можливості та оголосять конкурс, переможець якого поступово почне втілювати ідею.

Анонсований захід стосувався, по суті, обговорення проекту регуляторного акту виконкому про впровадження автоматизованої системи оплати послуг громадського транспорту Полтави. Однак по факту – Олег Терлецький, директор ТОВ «Сімбол Транспорт» (впроваджує е-квиток у 7-ти містах країни – це Луцьк, Житомир, Тернопіль, Хмельницький, Чернігів, Запоріжжя, частково Харків) презентував саму систему, її можливості та специфіку.

1. Суть АСОП у тому, щоб фіксувати фактичний пасажиропотік у транспорті та прибрати готівковий розрахунок. Адже обидва фактори стають на заваді прозорості сфери транспортних перевезень.

2. Механічно – у кожному автобусі/тролейбусі ставлять спеціальне обладнання – термінали (валідатори). Щоб розрахуватися за проїзд, треба прикласти до нього транспортну або банківську карту. За це термінал видає квиток, на якому фіксує час і місце поїздки, маршрут. Спікер наголошує, що квиткова система логічна для першого етапу втілення АСОП, адже люди звикли до квитків. Проте надалі оплата проїзду фіксуватиметься у самій картці.

3. Квиток може бути разовим або ж покривати певний час. Є досвід впровадження спеціальних диференційних тарифів – наприклад, щоб у разі пересадки в транспорті пасажир оплачував маршрут лише раз. Сама картка для оплати купується разово; у різних містах її вартість 20-30 грн. Далі її баланс поповнюється в спеціальних терміналах і через інтернет.

4. Пільговики отримують свої проїзні квитки безкоштовно. Система може дистанційно змінювати умови проїзду, якщо виникне нагода.

5. Повне впровадження АСОП може тривати 5-10 років. На цьому шляху є проміжний варіант – коли спеціальний термінал має кондуктор і видає квитки за готівку. Це, по суті, хоча й не змінить нинішній стан речей, однак контроль пасажиропотоку здійснюватиметься.

6. Контроль за оплату проїзду покладається на контролера (при цьому кондукторів як таких не буде). Контролер одразу матиме можливість видати штрафний чек, якщо натрапить на «зайця». Однак цей момент викликає сумнів, адже такі повноваження наразі не передбачені законом.

7. Плата перевізникам передаватиметься в спосіб, у який домовляться з менеджерами системи. Кожен користувач картки матиме свій електронний кабінет. Тож, в інтернеті буде можливість подивитися свої витрати, маршрути, навіть за потреби – переглянути статистику перевезень по місту.

8. Ціна впровадження системи залежить від того, яким шляхом піде міська влада. Є варіант повністю закупити систему або ж орендувати її роботу. В першому випадку – після разової оплати всі доходи отримуватиме місто (На прикладі Житомира 8 млн гривень на першому етапі, 11 млн на другому етапі). У другому – за обслуговування системи запроваджував постійно отримуватиме відсоток.

За словами Олега Терлецького, на заваді ефективній роботі системи може стати опір перевізників, адже не всі готові відмовитися від готівкової форми. Крім того, спікер зауважує, що найкращі результати демонструють міста, у яких громадський транспорт – комунальний.

На заході прозвучала ідея, коли встановлюють термінали безпосередньо банки, і пасажири сплачують за проїзд банківською карткою. Однак на питання присутніх про способи фіксації пасажиропотоку відповісти не зміг. Тому ідею присутні полтавці, можна сказати, не сприйняли.

Після запитань до спікера, відповідали на них і представники транспортного відділу ради.

На обговорення завітало більше 40-ка полтавців. Деяким довелося стояти, адже приміщення Інституту розвитку міста, вочевидь, очікувало менше гостей.

У президії – представники відділу транспортних перевезень міськради. Також взяли в участь обговоренні депутати міськради (Володимир Печериця, Юліан Матвійчук, Юрій Синяк), представник диспетчерської служби – директор ТОВ «Трек Сервіс Контроль» Вячеслав Поспєлов, члени громадських організацій міста та політичних сил. Із підприємств-перевізників прийшов лише директор КП «Полтаваелектроавтотранс» Євгеній Зайцев.

Значна частина присутніх – студенти технікуму транспортного будівництва (напрям «Організація дорожнього руху»). Їх на захід із навчальною метою привів викладач і співробітник ІРМ Павло Кулай. За його словами, на подібні заходи намагаються залучати майбутніх спеціалістів, аби вони були «в курсі» ситуацій.

Обговорення не довго було конструктивним, адже більшість питань до представників відділу транспорту стосувалися проблем галузі в місті сьогодні, а не самого регуляторного акту. Тому після словесної перепалки між Юрієм Сябром і Сергієм Чередніченком (екс-депутат міськради від БПП, активіст, організатор акції «3 гривні без корупції») обговорення завершили. Одна з претензій Сергія Чередніченка стосується факту переваги приватного сектору в сфері міських перевезень (диспетчерська служба, перевізники), що, на його думку, породжує корупційний складник. Активіст пропонує розвивати систему на базі комунального підприємства.

Вячеслав Поспєлов, у свою чергу, зазначив, що диспетчерська служба не матиме жодного відношення до роботи системи, але буде вдячною, якщо дані щодо пасажиропотоку надаватимуть і їм. Саме на основі цих даних, на думку директора ТОВ «Трек Сервіс Контроль», можна надалі вдосконалити транспортну систему Полтави.

Артем Храпач, один із присутніх студентів, зауважує, що сам залюбки би користувався електронною системою. На його думку, для розвитку транспортної системи міста краще, щоб весь транспорт був комунальним. Адже приватні перевізники, вважає Артем, не стежать за станом автівок і не контролюють дотримання графіків маршрутів.

Конструктивні пропозиції щодо регуляторного акту можна надсилати на адресу відділу транспортних перевезень міськвиконкому (вул. Соборності, 36, к.120., а також за електронною адресою: trans@rada-poltava.gov.ua) до 11 лютого. Сам же регуляторний акт – за цим посиланням.

Після 11 лютого відділ із питань транспортних перевезень і зв’язку опрацює пропозиції та внесе зміни до проекту. Далі обговорення ініціативи продовжиться. Юрій Сябро зазначив, що швидкість запровадження системи залежатиме від успіху конкурсних процедур, але чи буде це в 2018-му році і скільки коштів планують витратити – на даному етапі повідомити не може.