У трьох громадах Полтавщини відмовляються перейменувати вулиці, що мають назви на честь Суворова – російська церква планує його канонізувати
У Глобинській, Пирятинській та Заводській громадах хочуть зберегти назви вулиць на честь російського військового діяча Суворова.
Про це відомо з відповідей виконавчих комітетів Полтавському офісу Українського інституту національної пам’яті.
За інформацією секретаря Глобинської міської ради Олександра Феденка, у селі Пироги вулицю та провулок, що названі на честь Суворова не планують змінювати. Заводський міський голова Віталій Сидоренко вважає, що вулиця у місті Заводське на честь російського військовика «не підлягає перейменуванню».
Заступник міського голови Пирятина Михайло Мельниченко послався на коронавірусні обмеження й назвав тему дерусифікації неактуальною.
Ці топоніми є елементом радянської агітації та пропаганди, яка втратила значення після відновлення Україною незалежності. Представник УІНП на Полтавщині Олег Пустовгар, каже, що змін назв не уникнути незалежно від бажання керівників громад. Тим паче цього діяча хоче канонізувати російська церква:
«Присутність Суворова та інших військових діячів Російської імперії у публічному просторі є актом звеличення держави-окупанта. Міністр оборони росії Шойгу, російський бізнесмен Костянтин Малафєєв та імперські угруповання «Царьград» та «Двуглавий Орєл» порушили перед Російською православною церквою клопотання про канонізацію цього полководця і зарахування до лику святих РПЦ».
Суворов має негативну репутацію в історії України, Польщі та національних меншин півдня нашої держави. У 1768‒1769 роках був безпосереднім учасником жорстокого придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання в Правобережній Україні. Під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен).
Суворов причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус жорстоко придушив польське визвольне повстання на чолі з Тадеушем Костюшком.
У сучасній російській ідеології постаті О. Суворова відведено одне з ключових місць, зокрема – у військово-історичному аспекті. У 2014 році цей воєначальник був визнаний найбільш видатним полководцем росії. Його ім’я на території Російської Федерації та Республіки Білорусь носять: десятки військових училищ, сотні площ та вулиць у різних населених пунктах; низка військових об’єктів, військових частин рф. Поза цим, чимало військових частин збройних сил рф нагороджені орденами Суворова, і зберегли їх у своїх назвах.