«Вечорам на хуторі біля Диканьки» виповнюється 190 років. Розповідаємо про фільм та збірку
Цю збірку Микола Гоголь присвятив українським традиціям та віруванням.
У листах до матері Гоголь просив розповідати про звичаї, традиції та детальніше описувати убрання людей.
Книга складається з двох томів, перший вийшов 1831 року, а другий – 1832 року. Це перша книга Гоголя, якщо не зважати на поему «Ганц Кюхельгартен», що була надрукована під псевдонімом.
До першого тому увійшли такі твори:
- «Сорочинський ярмарок»;
- «Вечір проти Івана Купала»;
- «Майська ніч, або Потопельниця»;
- «Запропаща грамота».
Своєю чергою до другого тому – наступні твори:
- «Ніч перед Різдвом»;
- «Страшна помста»;
- «Іван Федорович Шпонька та його тітонька»;
- «Зачароване місце».
За сюжетом «Сорочинського ярмарку» була написана однойменна опера. А повість «Вечір проти Івана Купала» вперше надрукували в «Отечественных записках», щоправда, під заголовком «Бисаврюк, или Вечер накануне Ивана Купала. Малороссийская повесть (из народного предания), рассказанная дьячком Покровской церкви». В 1952 році екранізували «Майську ніч, або Потопельницю», а у 1974 році «Запропащу грамоту».
Відому екранізацію повісті «Ніч перед Різдвом» у 1961 році зняв відомий режисер Олександр Роу. Ось декілька фактів про фільм:
- через цензуру (слова Різдво) назву довелося змінити на «Вечори на хуторі біля Диканьки»;
- спецефекти: Пацюк насправді не ковтав вареники, а випльовував їх (цей процес потім просто перемотали назад). Так само було й зі стрибками Чорта, дублер стрибав задом наперед з великої висоти. Зірки, які крала Солоха, насправді були ялинковими прикрасами, які прикріпили ниткою.
- знімати фільм планували у Диканьці, на Полтавщині, але зима була не сніжною, тому знімали на «тринадцятому кілометрі» під Кіровським;
- більшість хатин – це картонні фасади;
- на роль Оксани, режисер переглянув 5 тис. претенденток, але жодна не підходила. Акторку Людмилу Мизнікову він побачив випадково у коридорі кіностудії імені Довженка, вона проходила проби у представників «Білорусьфільму»;
- перед початком фільму акторка Людмила Хітяєва, що грала Солоху, зламала носа. Тому медикам і гримерам доводилося знімати набряк та приховувати горбинку;
- актор Георгій Мілляр, що грав Чорта, був віруючим, тож перевдягаючись він хрестився, читав молитву та просив прощення за своє «хуліганство»;
- в день Різдва радянська влада не дозволила запустити фільм, тож загальносоюзна прем’єра картини відбулася 8 січня 1962 року.