«Вечорам на хуторі біля Диканьки» виповнюється 190 років. Розповідаємо про фільм та збірку

Кадр із фільму «Вечорам на хуторі біля Диканьки»
Альона Ягольник

Цю збірку Микола Гоголь присвятив українським традиціям та віруванням.

У листах до матері Гоголь просив розповідати про звичаї, традиції та детальніше описувати убрання людей. 

Книга складається з двох томів, перший вийшов 1831 року, а другий – 1832 року. Це перша книга Гоголя, якщо не зважати на поему «Ганц Кюхельгартен», що була надрукована під псевдонімом.

До першого тому увійшли такі твори:

  • «Сорочинський ярмарок»;
  • «Вечір проти Івана Купала»;
  • «Майська ніч, або Потопельниця»;
  • «Запропаща грамота».

Своєю чергою до другого тому – наступні твори:

  • «Ніч перед Різдвом»;
  • «Страшна помста»;
  • «Іван Федорович Шпонька та його тітонька»;
  • «Зачароване місце».

За сюжетом «Сорочинського ярмарку» була написана однойменна опера. А повість «Вечір проти Івана Купала» вперше надрукували в «Отечественных записках», щоправда, під заголовком «Бисаврюк, или Вечер накануне Ивана Купала. Малороссийская повесть (из народного предания), рассказанная дьячком Покровской церкви». В 1952 році екранізували «Майську ніч, або Потопельницю», а у 1974 році  «Запропащу грамоту».

Відому екранізацію повісті «Ніч перед Різдвом» у 1961 році зняв відомий режисер Олександр Роу.  Ось декілька фактів про фільм:

  • через цензуру (слова Різдво) назву довелося змінити на «Вечори на хуторі біля Диканьки»;
  • спецефекти: Пацюк насправді не ковтав вареники, а випльовував їх (цей процес потім просто перемотали назад). Так само було й зі стрибками Чорта, дублер стрибав задом наперед з великої висоти. Зірки, які крала Солоха, насправді були ялинковими прикрасами, які прикріпили ниткою.
  • знімати фільм планували у Диканьці, на Полтавщині, але зима була не сніжною, тому знімали на «тринадцятому кілометрі» під Кіровським;
  • більшість хатин – це картонні фасади;
  • на роль Оксани, режисер переглянув 5 тис. претенденток, але жодна не підходила. Акторку Людмилу Мизнікову він побачив випадково у коридорі кіностудії імені Довженка, вона проходила проби у представників «Білорусьфільму»;
  • перед початком фільму акторка Людмила Хітяєва, що грала Солоху, зламала носа. Тому медикам і гримерам доводилося знімати набряк та приховувати горбинку;
  • актор Георгій Мілляр, що грав Чорта, був віруючим, тож перевдягаючись він хрестився, читав молитву та просив прощення за своє «хуліганство»;
  • в день Різдва радянська влада не дозволила запустити фільм, тож загальносоюзна прем’єра картини відбулася 8 січня 1962 року.