Військовий, який пережив обстріл Полтавського ТЦК, лишається на лікуванні
Фото ЗМІСТу
3 липня унаслідок атаки «Шахедами» по Полтавському ТЦК серед 16 поранених опинився і військовий Віктор Бойко. І за місяць після обстрілу він досі отримує медичну допомогу.
Під час чергування на тимчасовому пункті пропуску в Полтаві пролунав сигнал повітряної тривоги. Віктор Бойко, як зазвичай, вдягнув каску та бронежилет й сів заповнювати журнал. Звуки, які спершу видавалися йому схожими на мопед, виявилися наближенням ворожого дрона. Через мить пролунав вибух. Історію воїна розповіли у Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки 4 серпня.
Обстріл ТЦК у Полтаві 3 липня очима Віктора Бойка
Солдат каже, що прийняв чергування та сів заповнювати журнал. Коли пролунало повідомлення про повітряну тривогу, він, як зазвичай, вдягнув каску та бронежилет і продовжив нести службу. Близько пів на дев’яту він почув знайомий звук – здавалося, що проїжджає мопед, адже цією дорогою вони часто рухаються.
«Я почув звук, як їде мопед. Звичайний звук – там по дорозі мопеди постійно мотаються. А потім почав прислуховуватися – і зрозумів, що це “Шахед” іде на прискорення. Я тільки встиг впасти на підлогу. Згрупувався, закрив голову руками – і був вибух» – розповідає солдат.
Віктор Бойко втратив орієнтацію, а згодом дізнався, що між першим і другим вибухами минуло 5–7 хвилин. Коли отямився, побачив, що рука сильно кровоточить. Віктору Бойку відірвало фалангу великого та дві фаланги вказівного пальців на правій руці. Почувши звук другого «Шахеда», вибіг із будки. Присів біля стіни кафе, де його помітила працівниця й перетягнула руку поясом, надала першу допомогу.
На адреналіні Віктор Бойко намагався повернутися за телефоном і документами, але його зупинили. Побіг далі, під обстрілами впав біля підвального магазину, за два квартали від ТЦК. Там інший військовий надав допомогу, хтось викликав «швидку».
«Я розумів, що багато крові втратив. Попросив когось дістати з моєї кишені цигарку, закурив. Хтось приніс табуретку, щоб я не сидів на землі. А потім приїхала "швидка"», – розповідає Віктор Бойко.
Нині воїн перебуває на лікуванні. Після операції щонайменше місяць носитиме гіпс та апарат Єлізарова. Попереду можливе протезування, лікарі планують встановити пластини, аби частково відновити функціональність руки. Загальний період реабілітації, щонайменше чотири місяці.
Зранку 3 липня «Шахеди» атакували Полтаву. До міських лікарень звернулися майже пів сотні людей, які постраждали через обстріл. Загалом поранень зазнали 59 людей.
Що відомо про жертв обстрілу Полтави 3 липня
Унаслідок атаки на ТЦК у Полтаві загинув Станіслав Попович. Він – ветеран, який менш як тиждень тому звільнився з лав ЗСУ. Станіслав Попович служив водієм 3-го інженерно-саперного відділення. Виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Менш як тиждень тому він звільнився із лав Збройних Сил України, ставши батьком втретє. Захисник загинув внаслідок влучання російських безпілотників у будівлю ТЦК.
Життя 21-річного студента та працівника ОВА забрала російська атака на Полтаву. Життя Олександра Ляшика обірвав ворожий обстріл. В університеті пригадують, що студент був наполегливим, доброзичливим і мав щиру мрію працювати на благо України.
Олександр Ляшик навчався за спеціальністю «Облік та оподаткування» та мав багато планів на майбутнє. Російська атака «Шахедами» у центрі Полтави забрала його життя.
Три дні лікарі боролися за життя пораненої у ТЦК Тамари Пивовар. 6 липня жінка померла. Вона зазнала тяжких поранень під час російської атаки на центр Полтави 3 липня. Тамара Пивовар віддала понад 20 років роботі у військових комісаріатах. Трудовий шлях Тамари Пивовар був пов'язаний з роботою у військових частинах та установах Збройних сил. Щодня медики проводили операції та видаляли уламки. Праву ногу жінці ампутували.
З 2001 року вона проходила державну службу в системі військових комісаріатів на різних посадах, пов'язаних із соціальним захистом звільнених з військової служби осіб та членів їхніх сімей. З 2007 року працювала в Полтавському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За час роботи у Збройних Силах України проявила себе тільки з позитивного боку.
Лариса Заріцька стала четвертою жертвою обстрілу ТЦК Полтави. Жінка допомагала ветеранам оформлювати пільги. Російська атака на ТЦК та СП 3 липня обірвала життя полтавки. Лікарі боролися за життя Лариси Заріцької з 3 липня. Проте через важкі травми жінку не вдалося врятувати. 12 липня вона померла від отриманих поранень унаслідок обстрілу Полтави.
Лариса Заріцька у Полтавському військовому комісаріаті працювала з жовтня 2006 року по грудень 2012 року, а потім з травня 2015 року. У ТЦК та СП вона допомагала ветеранам оформляти допомоги, пенсійні виплати та пільги.