«Вільні кошти»: Полтава тримає на депозиті 340 млн грн

Завдяки децентралізації у місцевих бюджетів «вивільнилися» гроші, які місцеві ради не встигають (не хочуть) освоювати на проєктах. Вихід простий – покласти ці кошти на річний депозит, аби примножити зароблене.

У відповідь на запит до бюджетно-фінансового управління Полтавського міськвиконкому нам повідомили, що наразі Полтава тримає на депозиті 340 млн 7499 тис. грн., а саме:

За даними «Полтавщини», у травні ця сума була більшою і становила 363 млн грн. Журналісти дізнались, що це найменша сума з часів децентралізації:

Про це у своєму рекламному ролику говорив і ексміський голова Олександр Мамай:

«У минулому році міський депозит нараховував понад 500 млн грн. Сьогодні цих грошей немає».

Фактично ця заява і мотивувала нас на написання матеріалу. Фраза частково вірна – грошей менше, ніж у минулому році, але не так, щоб «немає».

Проте чи добре мати величезну кількість коштів на депозитних рахунках? Голова держказначейства Тетяна Слюз так не думає. В інтерв’ю «Економічна правда» вона заявила, що кошти повинні «працювати». Тобто, місцеві ради повинні вкладати в розвиток інфраструктури, а не у підтримку банків.

Такої ж думки й Кабмін, який своєю постановою у січні 2019 року тимчасово заборонив містам класти кошти на депозит. Проте Полтава ще до прийняття постанови встигла «трішки відкласти», тому наше місто ця заборона не заціпила.

Це рішення уряду не всім по душі. Виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан у коментарі «Економічна правда» заявив, що рішення КМУ позбавило міста акумулювати кошти на великі проєкти й заробляти на депозитах. Також він прогнозує інфляцію від масового «проїдання» містами заощаджених коштів.

Секретар міської ради Олександр Шамота пояснює:

«Ми за рахунок депозитів заробляємо на тимчасово вільних коштах, а це до 30 млн грн на рік. Це ті кошти, які заплановані на реалізацію проектів, але поки ми їх не потребуємо і можемо використовувати обігові кошти з податкових надходжень».

При цьому і Шамота вважає, що гроші повинні «працювати», тому на закиди колишнього міського очільника відповідає:

«Ми лише техніки придбали на 80 млн грн. Нові сміттєві баки, нові машини, миюча машина для КАТП. Він хизується тим, що нічого не робив. Він хизується тим, що не виконував свої функції і тримав кошти на кармані».

Посадовець наголошує: мова йде не про гроші, які просто лежать на рахунку. За потреби їх можна знімати. Якщо ж вони просто зберігатимуться в банку, то будуть знецінюватися.

Уточнимо. Мова йде про різницю ставки депозиту й рівня інфляції. Наприклад, у 2018 році ставка депозиту для Полтави, за даними ІВ «Полтавщина», була 9,9%. При цьому інфляція становила 9,8%. Таким чином по факту гроші просто пролежали рік без роботи.

У цьому році закладена у бюджеті на рік інфляція становить 7,4%, а ставка, за словами Олександра Шамоти, 10%. Таким чином, місто вже може заробити більше. Проте реальна інфляція може бути вищою, ніж ставка депозиту. А значить, місто по факту може втратити (як і в минулі роки) кошти за їх рік перебування на рахунках.

Підведемо підсумки. Фактично покладання на депозит тимчасово вільних коштів – це, з одного боку, можливість заробити для міста на рівному місці (за умови, що ставка вища, ніж інфляція). З іншого боку, кількість цих грошей – показник роботи міської влади (наприклад, реалізації інфраструктурних проектів, яких потребує місто). Однозначної відповіді, добре це чи погано, немає. Тут, як і всюди, треба вміти балансувати.

Проте не факт, що з наступного року влада матиме можливість взагалі класти гроші на депозит. Усе залежить від позиції нового Кабміну. Якщо заборону не скасують, то 340 млн грн (+ відсоток) повернуться до бюджету Полтави і місту доведеться їх використовувати. Хоча наразі містам дозволяється вкладати кошти у цінні папери, тому, можливо, місто шукатиме інший варіант інвестицій.