Вплив бакланів на появу «мертвих» островів на Полтавщині вивчають фахівці
Скриншот з відео «Суспільне. Полтава»
На водосховищах Полтавщини зіштовхнулися з проблемою появи «мертвих островів». Наразі фахівці вивчають причетність бакланів до цього явища.
Про «мертві острови» повідомили в Департаменті екології та природних ресурсів Полтавської ОВА 9 січня.
В обласному департаменті пояснюють, що на території області поширений баклан великий. Збільшення його чисельності популяції обумовлено поліпшенням екологічного стану водойм та збільшенням кормової бази:
«Стійку тенденцію до зростання популяції бакланів науковці оцінюють по-різному. Одні вчені б’ють на сполох, говорячи про можливість виникнення екологічних катастроф локального значення. Інші – вбачають у цьому позитив, оскільки баклани є своєрідними санітарами підводного світу, адже їх здобиччю часто стає слабка та хвора риба», – йдеться у повідомленні.
Чисельність бакланів в межах заповідного фонду після підриву Каховської ГЕС значно не змінилася. Процес впливу цих птахів на оточуючі екосистеми є природним, бо екосистеми здатні відновлюватися.
Наразі департамент спільно з науковцями природно-заповідного фонду «Кременчуцькі плавні» проводять консультації з орнітологами щодо можливого подальшого впливу бакланів на екосистеми водосховищ. Також обговорюють подальші кроки задля збереження біорізноманіття та розвитку екосистем.
Раніше фахівці Полтавського рибоохоронного патруля повідомили, що останніми роками на Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах в межах Полтавщини почали з’являтися «мертві острови». Їхню появу можуть провокувати баклани, які мігрували з півдня України.
Баклани створюють великі колонії для гніздування, що призводить до знищення рослинності навколо водойм. Дерева, на яких баклани гніздують, з часом гинуть через токсичність їхнього посліду. Він містить аміак та вбиває все живе.
Це впливає на інші види, які залежать від цієї рослинності для укриття або харчування. Також через аміак та фосфор може змінюватися хімічний склад води, що провокує цвітіння водоростей і зменшує рівень кисню у водоймі.
Окрім цього баклани можуть призводити до значного скорочення популяцій риб, адже один птах може з’їдати до 0,5 кг риби на день. Через інтенсивний вилов бакланами можуть постраждати види риб, які вже перебувають під загрозою, такі як вирезуб або карась золотий.
ЗМІСТ писав, що екологи говорять про зменшення чисельності горобців у Києві. Причина – спилювання дуплистих дерев та покіс трави. Подібне може статися й у Полтаві. У Полтаві почастішали випадки спилювання дерев, тож така ситуація також можлива у місті.
Без горобців шкідники знищать парки та сади. Зокрема, перешкод не буде для каштанової молі. Через неї на листі дерев з'являються руді плями.