В’язання іграшок в японському стилі. Історія майстрині з Полтавщини

В’язані іграшки амігурумі
В’язані іграшки амігурумі

Фото надане майстринею Мариною Лукаш

Понад 10 років Марина Лукаш в’яже іграшки амігурумі. Вона починала свою творчість як хобі, а згодом воно переросло у щось більше.

Про в’язання м’яких іграшок амігурумі ЗМІСТу розповіла майстриня з Гадяцької громади Марина Лукаш.

Близько 10 років Марина Лукаш займається створенням м'яких іграшок ручної роботи. Усе починалося як хобі, але з часом переросло у повноцінну творчу діяльність.

Що таке амігурумі

За словами Марини, техніка поєднує прості форми, округлі силуети та виразні риси, незалежно від розміру, кожен виріб виглядає теплим, дружнім і дуже емоційним.

«Амігурумі – це японська техніка в’язання іграшок гачком. Вона дає можливість створювати як маленькі декоративні фігурки, так і повноцінні м’які іграшки більшого розміру», – пояснила майстриня.

Саме слово «амігурумі» складається з двох частин: амі – «в’язаний», та нуйгурумі – «іграшка, лялька».

амігурумі
В'язані зайчики у техніці амігурумі Фото надане майстринею

Марина володіє цією технікою в’язання вже понад 10 років. Її перший досвід був спонтанним, адже вона побачила фото в'язаного слоника і просто захотіла спробувати створити таку саму іграшку на подарунок. Як згадує майстриня, він вийшов не ідеальним, але саме тоді вона закохалася у сам процес створення іграшки. 

Відтоді в’язання іграшок стало невід’ємною частиною її життя, не дивлячись на те, що перша іграшка була невеликого розміру. Згодом жінка почала експериментувати з розмірами та формами. 

«Сьогодні мені подобається робити і маленькі брелоки, і великих, “обіймашних” персонажів», – пояснила майстриня

Специфіка створення іграшок у японському стилі

Марина Лукаш каже, що специфіка створення амігурумі у поєднанні простих форм з емоційністю, навіть якщо образ максимально простий, він виглядає «живим», теплим, викликає усмішку. До візуальних особливостей іграшок вона відносить: 

  • невеликі пропорції;
  • округлі голівки; 
  • маленькі лапки;
  • м’які кольори. 
амігурумі
В'язана іграшка у японському стилі їжачок Фото надала в'язальниця Марина Лукаш

«Сам процес в’язання вимагає терпіння: потрібно слідкувати за кількістю петель у кожному ряду, робити точні прибавки та убавки, працювати щільно, щоб іграшка тримала форму. Завдяки цьому кожен виріб – унікальний», – пояснила майстриня.

Які матеріали та інструменти краще використовувати

Майстриня під час створення іграшок частіше використовує акрилову або плюшеву пряжу, це залежить від первинного задуму. Для іграшок більшого розміру віддає перевагу м’якій пряжі. Що стосується наповнення, то вона обирає гіпоалергенний холлофайбер, бо він легкий, безпечний і добре тримає форму.

Для кращої роботи Марина використовує гачки різних розмірів, спеціальні голки та маркери.

Секрети в’язання майстрині 

Умілиця багато уваги приділяє обличчю іграшки, адже саме він створює першу емоцію від виробу. Для цього майстриня підбирає правильне розташування очей, експериментує з формою носика, іноді вишиває брови або маленьку посмішку. Що стосується великих іграшок, то вони потребують більше елементів оформлення, наприклад, одяг, шарфики, капелюшки та різні аксесуари. 

амігурумі
Амігурумі новорічний олень Фото Марини Лукаш

«Ці дрібниці оживляють персонажа. У кожну іграшку я вкладаю характер, і це те, що робить їх по-особливому “живими”», – каже в’язальниця.

Пошук натхнення для створення нових виробів

Марина Лукаш знаходить натхнення у всьому, що її оточує, це можуть бути історії, книжки, сучасні мультфільми, а також природа і людська краса. Окрім цього, під час замовлення клієнти просять створити щось особливе.

«Часто ідея народжується в процесі: беру пряжу певного кольору і просто "бачу", якою має бути майбутня іграшка», – поділилася Марина.

амігурумі
В'язані жирафи Фото майстрині Марини Лукаш

Що стосується сучасних трендів, то популярні мультгерої, тематичні колекції та сезонні образи також мають своє місце серед предметів натхнення майстрині. 

За словами майстрині, вона створює іграшки для всіх, хто любить тепло й ручну роботу. В’язані іграшки невеликих розмірів часто купують колекціонери або ті, хто хоче мати милу фігурку на полиці чи рюкзаку. Середнім іграшкам віддають перевагу як подарунку для дитини, друзів або купують для інтер’єру.

Серед дорослої аудиторії також є поціновувачі робіт Марини, вони замовляють їх, як символи, талісмани чи емоційні подарунки, адже на її думку, іграшки ручної роботи мають особливу енергетику, і люди це відчувають.

Творчі плани на майбутнє

Майстриня поділилася, що у майбутньому планує створити кілька авторських майстер-класів, це зумовлено тим, що мистецтво амігурумі в Україні активно розвивається та зростає інтерес до авторської ручної роботи. Люди все частіше шукають унікальні речі створені власноруч.

«Іграшки амігурумі – це не просто сувеніри, це частинка тепла, краси й творчості. У нас неймовірний потенціал – багато талановитих майстрів, які поєднують японську техніку з українським характером, створюють самобутні образи. Я вірю, що цей напрям буде розширюватися: з’являтимуться творчі студії, колекції, виставки, а українські амігурумі будуть подорожувати світом», – каже Марина Лукаш.

амігурумі
В'язані брелоки амігурумі Фото майстрині

Майстриня вже проводила творчі зустрічі з учнями Гадяцького ліцею №2 імені Михайла Драгоманова. Під час неї Марина ділилися своїми роботами та показувала, як їй вдається вдихнути життя у свої в’язані вироби.

На Полтавщині амігурумі, також користуються великим попитом, бо людей приваблює їхня доброта образів, індивідуальність і той факт, що кожна з іграшок виготовлена вручну. Їх часто купують на подарунки дітям, колекціонують, а також замовляють конкретних персонажів, наприклад, звіряток, героїв мультфільмів та казкових друзів.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.