«Я мав велику жагу помсти». Як будівельник з Полтавщини став сапером

Про історію «Туриста», 1 травня повідомив Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, за інформацією відео інтерв’ю 152-ї окремої єгерської бригади:

«Я розумію, де поставити вибухівку, щоб впав будинок чи міст. Моя спеціальність мені стала в нагоді – я знаю, де йде несуча стіна», – каже боєць.

До лав ЗСУ він пішов добровольцем після втрати товаришів. Один із них загинув у Бучі після катувань:

«Я підійшов до патруля поліції й сказав: “Поїхали в ТЦК”. Це була не просто мотивація – це був біль і гнів. Я мав велику жагу помсти».

«Турист» пройшов базову і фахову підготовку, отримав хороші оцінки і каже – точно знав, на що йде. У боях за Селідове він разом із побратимами потрапив під обстріл. Частину бійців тоді вважали зниклими безвісти. Але обидва побратими зуміли вийти до своїх: один з кулею в шиї, другий через поля і ліси.

Про роботу сапером «Турист» говорить без прикрас: 

«Це і копати, і міни тягати. Буває, несеш 40 кг кілька кілометрів, бо машина туди не доїде. Звісно, важко. Але що робити, як у нас такі сусіди?»

Після перемоги «Турист» мріє відкрити майстерню з виготовлення виробів із дерева. Каже, що раніше це було його хобі, а тепер хоче зробити з нього справу життя.

Раніше ЗМІСТ писав, про те як полтавець став штурмовиком. «Паладін» пішов до ТЦК у 2022 році , але тоді його не взяли – охочих було занадто багато. Повістку отримав у Полтаві значно пізніше, випадково дорогою з роботи до магазину.

Після місяця навчання на Чернігівщині, коли почали приїжджати підрозділи для комплектування бригад, Богдан вирішив, що не хоче йти на піхоту.  Він вважав, що ефективніше бути тим, хто наступає, а не тим, хто чекає обстрілу. Зрештою обрав штурмову спеціалізацію, усвідомлюючи всі ризики. Для нього штурмовики – це еліта війська, яка має достатньо сміливості, щоб заходити на ворожу територію.