Як минув виклик начальника Полтавської ОВА до Верховної Ради
Скриншот трансляції на ютуб-каналі депутата Олексія Гончаренка
Володимира Когута викликали з доповіддю до Верховної Ради через повідомлення про корупцію на будівництві укріплень на Донеччині у 2024 році, які вели коштом Полтавщини.
У оприлюдненому 3 вересня нардепом Ярославом Железняком розслідуванні про можливе розкрадання 200 млн грн на зведенні фортифікацій фігурує фірма «Прімум Актив», яка з весни 2025 року виконує експлуатаційне утримання місцевих доріг Полтавщини, вигравши тендер на понад мільярд гривень.
Щодо тез розслідування до Верховної Ради викликали виконувача обов’язків начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимира Когута, який у 2024 році обіймав посаду заступника очільника ПОВА. На засіданні 4 вересня він виступив з промовою, де розповів, що до ОВА не надходили застереження щодо «Прімум Актив».
Про це відомо з трансляції засідання Верховної Ради на ютуб-каналі народного депутата Олексія Гончаренка 4 вересня.
У Верховній Раді Володимир Когут повідомив, що тендер на закупівлю послуг з утримання доріг оголошували двічі, а за підсумками других торгів перемогло ТОВ «Прімум Актив», запропонувавши нижчу ціну за конкурента – «Ростдорстрой», а саме – 1 млрд 55 млн грн.
«У період визначення переможця та в процесі виконання умов договору, а саме відновлення за цей рік 329 тис. м² асфальтобетонного покриття на загальну суму 317,3 мільйона гривень, жодних застережень щодо діяльності даної компанії не надходило».
Також очільник Полтавської ОВА сповістив, що після публічного розголосу про можливі ризики 3 вересня він доручив винести питання на засідання робочої групи «Прозорість і звітність», яка працює при Полтавській обласній військовій адміністрації. Він зазначив, що діяльність цієї групи є публічною й охочі зможуть долучитися до засідання особисто або віддалено.
Після виступу депутати не змогли поставити питань до доповідача, адже час на це не передбачили регламентом.
Також на засіданні раніше виступив ексочільник Полтавської ОВА та чинний керівник Фінмоніторингу Філіп Пронін. Він спростовував закиди щодо розкрадання на будівництві фортифікацій на Донеччині, які вели у 2024 році коштом Полтавщини.
Що сказав Філіп Пронін у Верховній Раді
Під час виступу посадовець назвав припущення щодо невідповідності укріплень реаліям війни маніпулятивними й повідомив, що особисто контролював хід їхнього будівництва, а ціни на матеріали перевіряли експерти:
«Ціни відповідають проєктно-кошторисній документації, що мала позитивний експертний звіт ДП “Укрдержбудекспертиза” [...] Під час будівництва фортифікаційних споруд я особисто контролював хід їхнього виконання, перебуваючи у відрядженнях в Донецькій області. Будівництво також контролювалося правоохоронними органами, військовою адміністрацією Донецької області та військовими інженерами Міністерства оборони. Аби унеможливити будь-яке зловживання на території Донецької області, постійно були присутні представники полтавської адміністрації та співробітники технічного нагляду», – сказав Філіп Пронін у Верховній Раді.
За словами Філіпа Проніна, для моніторингу процесу будівництва укріплень ОВА залучали правоохоронців, а фахівці Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Бокаріуса» виконали комплексну експертизу, якою підтвердили об'єм, якість та вартість робіт.
Зі слів посадовця, загальна вартість робіт склала 375 млн грн, з яких 240 млн грн витратили на закупівлі матеріалів, 65 млн грн – на будівництво, а 70 млн грн становив ПДВ. Філіп Пронін також повідомив про економію у 5,5 млн грн під час зведення укріплень.
«Припущення псевдоекспертів, що нібито позиції створені для камікадзе, є маніпулятивними. Проєкт укріплення розробило Міністерство оборони [...] Припущення про вкрадені 200 мільйонів гривень не відповідає дійсності», – сказав посадовець.
Під час виступу Філіп Пронін показав депутатам фото збудованих взводних опорних та командно-спостережних пунктів. Згодом їх, як і текст промови, він оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці.
Справа можливого розкрадання на фортифікаціях: як у ній фігурує ТОВ «Прімум Актив»
За наведеними депутатом Ярославом Железняком даними, компанією-підрядником для будівництва фортифікацій обрали ТОВ «Енкі Констракшн», яка закуповувала матеріали для будівництва через фірму-посередника – «Прімум Актив», а не напряму в постачальників.
Нардеп навів наступні приклади закупівель із переплатами:
- 13,6 тис. загороджувальних пірамід «Прімум Актив» продав «Енкі Констракшн» по 2 тис. 161 грн за одиницю, а через рік купив такі ж у постачальника за 541 грн за одиницю;
- за підрахунками Железняка, на пірамідах ПОВА могла переплатити на 22 млн грн;
- 21 млн грн нібито витратили на доставку цих пірамід, хоча, за словами нардепа, водій компанії-перевізника не виконував її й не пригадує цієї послуги;
- лісоматеріали й дошки «Прімум Актив» купила в постачальника на 1,3 млн грн, а підряднику «Енкі Констракшн» продала за майже 8 млн грн;
- за словами нардепа, йдеться не тільки про завищення цін на матеріали, але й фіктивні об’єми.
Зі слів Железняка, завищення цін було також на бетоні, арматурі, піску й більшості інших матеріалах. На підтвердження власних слів він опублікував уривки розмов чиновників Департаменту будівництва Полтавської ОВА, а також підрядника з посередником.
У відео фігурують імена виконувача обов’язків начальника Управління капітального будівництва Сергія Сизька та першого заступника Департаменту будівництва Віталія Кулинича, а також ексспіввласника «Енкі Констракшн» Анара Рафієва та власника «Прімум Актив» Павла Литовченка.
Железняк стверджує про зв’язок цих фірм, зокрема й з огляду на те, що податкові декларації вони подають з однієї IP-адреси. За його словами, схема на фортифікаціях також містила фіктивні послуги для уникнення сплати ПДВ.
У час замовлення будівництва фортифікацій Полтавською ОВА керував Філіп Пронін. Ярослав Железняк говорить, що його підлеглі були обізнані зі схемою й включалися в неї, проте сам Пронін публічно заперечував можливу переплату. За словами нардепа, ексзаступник Проніна Богдан Корольчук має контакти з колишнім засновником «Енкі Констракшн» з Анаром Рафієвим.
За даними нардепа, щодо зведення оборонних споруд відкриті кілька кримінальних справ, але їм не дають руху через «політичну сенситивність питання».
ЗМІСТ писав, що справу можливого розкрадання грошей на будівництві фортифікацій на Донеччині розслідувало полтавське Бюро економічної безпеки з 2024 року. У серпні справу витребувало НАБУ.
Національне антикорупційне бюро України звернулося до Територіального управління БЕБ у Полтавській області листом від 19 серпня щодо отримання матеріалів кримінального провадження.
Полтавські детективи розпочали досудове розслідування про розкрадання бюджету на будівництві військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд 21 червня 2024 року. Справу відкрили за статтею про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою.
З реєстру судових рішень відомо, що більшість ухвал у справі припадають на 2024 рік, проте є також і цьогорічні.
Ухвалою Київського районного суду Полтави від 11 березня детективи БЕБ отримали дозвіл на прослуховування номерів 24 можливих фігурантів справи.
В останній оприлюдненій ухвалі від 18 липня йдеться про клопотання старшого детектива Бюро економічної безпеки про доступ до документів щодо виконання договорів: журнали робіт, технічного нагляду, вхідного контролю якості матеріалів, договори субпідряду, сертифікати якості тощо.
Нагадаємо, що раніше член комітету з питань нацбезпеки й народний депутат Сергій Рахманін говорив, що зведені на Донеччині споруди частково відповідають вимогам початку повномасштабного вторгнення, але не сучасним.
«Навіть за вимогами умовного 2022 року там є суттєві недоліки. Наприклад, відсутнє водовідведення: немає дренажної канавки. Це означає, що за наявності великої кількості опадів пересуватися траншеями буде складно або взагалі неможливо. Якщо ми виходимо з вимог сучасної війни, тобто з умов 2023-2025 років, то ця позиція абсолютно вразлива для особового складу.
Відсутнє верхнє перекриття: це означає, що всі ці споруди абсолютно вразливі для FPV, баражуючих боєприпасів, бомберів [...] Там мають бути металеві решітки або сітка, або те й те, причому на всю довжину траншеї [...] Глибина перекриття бліндажа, наприклад, недостатня проти влучання важкої артилерії чи бомби [...] Дуже простий висновок: з точки зору застосування сучасної зброї, в умовах сучасної війни, це позиції для камікадзе», – сказав Сергій Рахманін.
Цей коментар є частиною відео, оприлюдненого нардепом Ярославом Железняком 3 вересня, де він заявив про можливе розкрадання 200 млн грн на будівництві фортифікацій на Донеччині Полтавською ОВА. Головне з цього матеріалу читайте за посиланням.