На Полтавщині попрощалися з полеглим захисником Сергієм Дворніковим

Про прощання з Сергієм Дворніковим повідомила Шишацька громада на своїй сторінці.

Ким був полеглий воїн

Сергій Дворніков народився 24 червня 1992 року в селі Цапівка, Золочівського району Харківської області. Після 9-го класу з раннього віку поєднував навчання та роботу на цегляному заводі. Професію столяра здобув у Харківському професійному ліцеї будівництва та соціальної реабілітації. Після навчання працював будівельником.

У віці 18-ти років був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України.

З початком повномасштабної війни, Сергій Дворніков із братом стали на захист рідної Харківщини. Війна забрала життя його брата.

Згодом Сергій Дворніков приїхав до Шишак працювати, де виконував ремонтні роботи у місцевій лікарні. Тут він зустрів майбутню дружину, з якою побудував сім’ю. З часом у подружжя народилась донечка Тетяна.

Останній бій 

Перед своїм останнім завданням Сергій Дворніков сказав мамі, що обов’язково зателефонує і вийде на зв’язок. На превеликий жаль сім’я не дочекалась цього дзвінка. Певний час він був у списку безвісти зниклих.

Згодом було повідомлено, що Сергій Дворніков загинув 7 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Старомайорське Волноваського району Донецької області. 

Вічна пам’ять захиснику!

Згадаємо ім’я полеглих на фронті земляків

8 травня попрощалися з поліцейським, який добровільно вступив до воєнізованого підрозділу Управління поліції особливого призначення та виконував бойові завдання на передовій. Віктор Кизь добровільно вступив до воєнізованого підрозділу Управління поліції особливого призначення та виконував бойові завдання на передовій. Воїн злужив в одному з підрозділів штурмового полку «Сафарі» Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».  

Микола Скачко народився 12 квітня 1978 року у Кременчуці. 48-річний солдат до останнього подиху залишався вірним військовій присязі. З липня 2024 року доля воїна залишалася невідомою. Він вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше. Життя бійця обірвалося 24 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. 

Юрій Пицяк народився 1 червня 1986 року та проживав у селі Устивиця. Друзі, близькі та побратими згадують його як людину слова та надійного товариша. Серце захисника зупинилося  6 травня 2026 року. Трагедія сталася на Куп’янському напрямку, де Юрій виконував обов’язки командира міномета мінометного взводу. Життя воїна обірвав удар ворожого БпЛА.