Як Полтаві й Україні стати креативними: потенціал, приклади, поради

Автор: Каріна Тютюнник, 5 вересня, 10:01

Фото: Керівниця Національного Бюро програми ЄС «Креативна Європа» Юлія Федів


Поки поняття «креативне місто» заполоняє Європу, в Україні про нього лише починають говорити. Про креативні індустрії, їхнє значення й місце в суспільстві, а також перспективи Полтави в цьому напрямі поспілкувалися з Юлією Федів, керівницею Національного Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

Креативне місто – яке воно? Чи може невеличке місто бути креативним і що саме є показниками креативності?

Саме поняття «креативних міст», якщо звертатися до теорії, виникло ще в вісімдесятих роках, коли промисловим зонам, що вже вийшли з ужитку, вирішили надавати нові змісти. Тоді почали звертатися до поняття «креативності», залучення громади – і все це вже пішло по хвилі. Коли крім так званої «твердої сили» міста – інфраструктури, споруд – почали використовувати і «м’яку силу», тобто людський потенціал і капітал. І, звичайно, митців (так званий «креативний клас») теж почали залучати до облаштування простору міста, до обговорення, як змінити і перейти від індустріального суспільства до інноваційного.

Для мене – креативне місто не залежить від розміру. Ним може бути і велике, і середнє, і мале містечко. Можливо навіть, малому містечку легше стати креативним, тому що при незначній кількості населення здебільшого люди знають одне одного, і громадянське суспільство певним чином змушене налагоджувати гарні стосунки з місцевою владою. У малому місті добре розуміють, які є простори і ресурси, і спільно їх облаштовують.

А як щодо свідомості? Як запустити цей механізм?

 Тут може допомогти такий інструмент, як міста-партнери. Давно забутий, зараз він знову відроджується. І, як не дивно, саме в менших міст України є досвід співпраці з містами-партнерами з країн Європейського Союзу. Саме, можливо, через оці відносини, які спочатку були здебільшого гуманітарні (надання допомоги зі сторони), тепер почався обмін школярами, обмін молоддю. Відповідно, молоді люди, коли повертаються до рідного міста в Україні, бажають щось змінити, пропонують ідеї. До них дослухалися, зараз іде «оновлення крові» в місцевому самоврядуванні, у міста приходять молоді мери з новим мисленням.

До «Креативної Європи» я була в проекті, у якому ми співпрацювали з містами-партнерами в Німеччині (тоді в моєму підпорядкуванні було двадцять одне місто). Я була здивована, коли, наприклад, в місті Баришівка Київської області настільки прогресивна місцева влада, настільки прогресивні стосунки з баварським містом-побратимом, що вони переформатували Будинок культури на відкритий культурний центр. Такими невеличкими кроками маленьке місто починає оновлювати свій вигляд саме завдяки молодим людям, які змінюють владу і бачення.

А щодо мислення – то, на мою думку, виникає вже нова генерація: молоді люди більше подорожують, більше бачать – не забуваємо про критичне мислення, яке прийшло на злобу дня. Тому завжди радять загалом якщо в тебе є якась ідея, дай її почитати 13-річному хлопчику чи дівчинці, і нехай вони її прокоментують. Тоді зрозумієш, чи вона можлива до реалізації, чи ні. Чим більше залучати молоде покоління – тим швидше ми будемо оновлювати наші міста.

Тренінг «Креативна Європа» в Полтаві

З приводу інтеграції, як креативні індустрії можуть прямо і опосередковано впливати на стан економіки?

На мою думку, у всіх сферах життєдіяльності творчість і взагалі креативний підхід є дуже важливими для того, щоб, по-перше, прискорити процеси і, по-друге, надати їм вигляду, який буде приємний для більшості людей. Якщо на рівні місцевого самоврядування і громадянського суспільства почнемо залучати технології, які в бізнесі давно вже використовуються, то ми й не помітимо, як це сприятиме тому, що ми будемо продукувати ось цей нематеріальний капітал, який буде найкращим інструментом.

Проблема української економіки також в тому, що насправді наш державний апарат ще працює за старими правилами, він не оновлюється. Тому дуже багато інновативних ідей буксуються саме тому, що система – не інновативна.

Якщо Міністерство фінансів підійде креативно до реформи нашої бюджетної системи, я думаю, це буде першим кроком до того, що ми повністю перезавантажимося. На мою думку, це буде краще, ніж ті софт-реформи, які триватимуть наступні 10-20 років. Без зміни економічної і фінансової системи інші зміни будуть креативними в плані віртуальної реальності, яку ми самі собі створимо.

Наскільки у Вашому баченні креативною є Полтава, чи є в неї потенціал і що потрібно для того, щоб його реалізувати?

Загалом, Полтаву можна включити в топ-десятку міст України з найбільшим потенціалом. Адже, коли вперше знайомишся з інформацією про місто, ти дізнаєшся, що Полтава – це духовна столиця України, у якій понад 12 музеїв різного спрямування, велика кількість пам’яток культури. Одразу видно, що потенціал великий і є значні можливості. Це й історичний аспект, взаємозв’язок зі Швецією – це уже один з партнерів для «Креативної Європи», це і музейна справа та урбаністика, духовна складова і, звичайно, Котляревський – засновник української мови, так що потенціал є.

Якщо дивитись на місто з Білої альтанки, то можна побачити, що є й еко-тематика, її можна теж пов’язувати з культурним, креативним досвідом.

Є те, з чого можна розвивати глобальний продукт, але найважливіше для кожного міста – створити свою одну єдину візитівку, тобто те, чим може привабити ваше місто.

Іноді креативність стає опонентом підприємців і бізнесу, як їх поєднати?

Зараз проблема: всі існують в своїх паралельних реальностях, які не перетинаються і всі зациклилися: вони бачать світло в кінці тунелю, але поруч не бачать більше нічого.

Звичайно, цей трикутник (держава, бізнес і громадський сектор) має зустрітися і взаємопогодити спільну стратегію дій. Все починається з наговорення того чи іншого питання або проблеми.

Представникам громадського сектору потрібно ходити на зустрічі, де присутні місцеві бізнесмени, і наговорювати. Чим раніше починати, тим раніше це призведе до результату.

Тренінг «Креативна Європа» в Полтаві

Як саме місцеве самоврядування, органи влади можуть брати участь у розвитку креативних індустрій в проекції на програму «Креативної Європи»?

Основна мета органів місцевого самоврядування – брати ідеї громади і реалізовувати їх або допомагати їх втілювати.

На рахунок «Креативної Європи» плюс це те, що можуть подаватися організації будь-якої форми власності, тобто як і органи місцевого самоврядування, так і громадські організації, бізнес-структури, тому вони можуть створювати спільні проекти і тому я закликаю органи місцевого самоврядування, міську раду, окремі відділи подаватися на проекти «Креативної Європи».

Щодо креативних індустрій, то потрібно проводити більше тематичних заходів, теж запрошувати представників органів місцевого самоврядування на open-space івенти, де й буде громада, щоб вони теж бачили, розуміли, що відбувається, щоб креативні індустрії стали на слуху у середньостатистичного жителя Полтави і тоді ви й самі не помітите, як воно стане нормою.

Розкажіть про успішні спроби України подання заявок в рамках «Креативної Європи», чи є з кого брати приклад? 

Перші успішні кейси, які ми маємо цього року, – чотири українські організації, що були в партнерстві з іншими європейськими країнами і як співапліканти подавалися в 2016 році. Відповідно, навесні ми отримали позитивні результати. Основними аплікантами були країни Центрально-Східної Європи, тобто близькі нам, а українські партнери – організації з Львівської області та Києва. 

Зі столиці – це «Музей Івана Гончара», тематика культурна спадщина, країни-партнери Угорщина та Франція. Це проект «Поліфонія», який орієнтується на відродження української фольклорної музики, створення інтерактивної мапи з нанесенням автентичних пісень із перекладами, відповідно передбачене знайомство іноземців з українською культурою.

Львівський проект подала громадська організація «Тустань», розробники фестивалю, тематика – теж культурна спадщина. Партнер і основний заявник – Словаччина. Також благодійний фонд «Наші візії» має проект творчо-дитячий, тобто створення саме дитячих мистецьких таборів, де діти з різних країн (за принципом «рівний рівному», тобто діти навчають дітей) створюють цікаві постановки, вистави і подорожують країнами-учасницями. І останній – громадська організація «МістоДія» робить урбаністичний проект, тобто створення культурних просторів, доступних для громади. Це якраз як мережа: у різних містах, країнах передбачають заснувати простори, де можна збиратися й обговорювати, як змінювати інфраструктуру міста і запроваджувати поняття «креативного міста» й «креативного простору». 

Тренінг «Креативна Європа» в Полтаві

Чи можна окреслити тенденції України в участі в Програмі? Які виникли проблеми, у яких напрямках апліканти шукають підтримки?

Фактично, беремо участь у Програмі два роки, але активно подаємося рік. Зі сторони України серед проектів міжнародної співпраці було 28 заявок. Із них чотири успішні. Також із них, три заявки подали українці як основні апліканти.

Звичайно, текст заявок недоступний бюро: це політика Брюсселю. Але загалом, по комунікації з аплікантами можу сказати, що завжди є проблема знайти гарних партнерів. Бувало, доходило до етапу подачі заявки, ніби були домовленості, але якась організація «злітала». Тому, фактично, ти вже не можеш подаватися, бо основна умова – наявність не двох чи п’яти партнерів – не виконується. Тому порада – завжди мати більше партнерів; якщо мінімум це два, то краще брати три-чотири.

Наступна проблема – власне грошова частка, тому що 40% це мають бути власні кошти, або кошти партнерів, або гранти третіх сторін, спонсорські кошти. Бажано за рік планувати заявку, щоб розуміти, які є грантові можливості, переговорити з можливими спонсорами, добре порадитися з партнерами, продумати кожен пункт договору.

І, звичайно, це відчуття європейського значення проекту, тобто орієнтація загалом на цінності та пріоритети європейської політики в тій чи іншій сфері, що дуже важко нам дається, тому що ми не країна Європейського Союзу. Ми не завжди орієнтуємося в їхніх пріоритетах, і тому часто заявники дуже концентруються на проблемах нашого регіону або ж записують партнерів тільки тому, що вони потрібні для кількості.

І останнє – комунікаційна стратегія. Не тільки в українських організаціях ця проблема. Заявники так добре прописують ідею, що не думають, як вони будуть її потім поширювати, і не тільки в Україні, але і за кордоном. Ці пункти треба мати на увазі, коли подаєте заявку на «Креативну Європу», щоб пройти, принаймні, основні умови. А потім уже, звичайно, береться до уваги інновативність, сталість проекту, значення для спільноти, для цільової групи.

Здебільшого українці подавали заявки у сфері театрального мистецтва, музичного, цирку й урбаністики.

Чому, на Вашу думку, саме такі напрями переважали?

По-перше, зараз загалом визначають пожвавлення в українському театральному середовищі, тому що зросла зацікавленість європейських театрів. Українські театри різного спрямування входять до мереж Європи і платформ, зокрема європейської театральної конвенції і опер Європи, що відкриває нашим театрам можливість швидкого й ефективного знаходження партнерів.

По-друге, теж активізувалася незалежна сцена – це тільки в Києві 87 незалежних театрів, які є мобільними, проактивними. Крім того, це можна зробити арт-резиденцію, театральну школу або спільну ко-продукцію, де ви маєте акторів з однієї країни, режисера з іншої, продюсера з третьої – у вас уже є три партнери, з якими можете йти. Узагалі перформативне мистецтво більш мобільне. Тому найбільше заявок із цієї сфери.

Щодо урбаністики – це зараз на злобу дня. І в Україні є на слуху поняття «креативного міста», «креативної економіки», креативних культурних просторів, хабів. Відповідно, урбаністичні проекти зараз проактивні. І культурна спадщина – загалом це зараз уже буде новий виток, тому що оголошено рік культурної спадщини. Ці проекти будуть цікаві не тільки в Україні, а й у решті 38 країнах.

Довідка

Програма «Креативна Європа» – це рамкова програма Європейської комісії, спрямована на підтримку культурного та креативного секторів Європи. Загальні цілі програми полягають у захисті, розвитку та популяризації культурного та лінгвістичного різноманіття і зміцненні конкурентної здатності культурного та креативного секторів Європи. Заявки можуть подавати юридичні особи будь-якої форми власності – у тому числі громадські та благодійні організації, органи місцевого самоврядування, комунальні чи приватні підприємства тощо.

Орієнтовний обсяг фінансування програми з бюджету ЄС – 1,46 млрд євро. Програма «Креативна Європа» розрахована на сім років (2014-2020 рр). У 2016 році в Україні створили Національне бюро Креативної Європи. За 2015 – 2016 році внесок України був символічним – один євро, це створювало певні обмеження в участі. Однак і за цей час серед переможців були чотири проекти в партнерстві з українськими організаціями.

Починаючи з 2018-го до 2020-го року Україна платитиме, як і інші 38 країн, членський внесок, який вираховується за спеціальною формулою, відповідно до економічного і соціально-політичного становища в країні. Для України це приблизно півмільйона євро.

Опублікована: 5 вересня 2017


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація