Як позбавити Полтаву Горького, Лермонтова та Головка у назвах вулиць
Фото – ЗМІСТ
Нещодавно у Полтаві затвердили перелік варіантів для перейменування усіх вулиць з третьої черги. Серед них ті, що сьогодні названі іменами російських письменників Крилова, Головка, Горького, Лермонтова та Достоєвського.
Голосування за нові назви вулиць та провулків з третьої черги у Полтаві розпочнеться орієнтовно через два тижні. Саме під час опитування полтавці й обиратимуть нові назви вулицям, які в майбутньому замінять імена росіян. Серед них:
Вулиця Горького. Для її перейменування затвердили такі варіанти:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Вул. Братів Тютюнників | Григорій Тютюнник (1920-1961)шістдесятник, прозаїк та педагог. Вершиною його творчості став роман «Вир», що реалістично описує життя українського села в першій половині ХХ століття. Поява цього твору стала подією, яка засвідчила поступове, відродження національної словесності після сталінського фізичного та ідеологічного терору. За це його відзначили Шевченківською премією, посмертно.Григір Тютюнник – брат Григорія. Він також був письменником-прозаїком, перекладачем та педагогом. Його твори вирізнялися колоритним зображенням побуту тогочасного села, рідкісним знанням мови та психології народу. |
| Вул. Поля Половецького | Поль Половецький (псевдонім Полікарпа Порфировича Плюйка) – громадський діяч, інженер, математик та дослідник Голодоморів в Україні. Працював на Томській залізниці в Сибірі, де поруч були концтабори з українцями. Він став одним з перших, хто почав досліджувати Голодомор 1932-1933 років. Матеріалом були власні спостереження та архіви американських газет. Він чи не вперше назвав голод 1932-1933 років «масовим голодовим народовбивством української нації» та відверто вказав на причини, наслідки та справжніх винуватців цієї найбільшої і найжорстокішої трагедії світу в минулому столітті. |
| Вул. Олега Ольжича | Олег Ольжич – син поета Олександра Олеся. Політичний і громадський діяч, який боровся за незалежність України у ХХ столітті.Був членом ОУН та одиним із керівників Організації народної самооборони «Карпатська Січ» у боротьбі проти угорських окупантів. Очолював Революційний Трибунал Організації українських націоналістів та за дорученням Голови ОУН полковника Мельника керував легальною і підпільною діяльністю ОУН (м) на окупованих гітлерівцями теренах України. |
| Вул. Василя Короліва-Старого | Василь Костянтинович Королів-Старий – письменник, художник та один із членів Української Центральної Ради. Він закінчив Полтавську духовну семінарію, де познайомився і зблизився з Симоном Петлюрою, з яким пізніше підтримував тісні зв’язки.У1905 році заснував найбільше й найактивніше в Києві видавництво «Час» та був одним із активних членів Товариства українських поступовців. |
| Вул. Валер’яна Підмогильного | Валер'ян Підмогильний – письменник і перекладач, один з прозаїків українського «Розстріляного відродження». Літературна діяльність переривалась вчителюванням та працею у видавництвах. 1928 року у Харкові виходить друком його роман «Місто», проте 1935 року Валер'яна Підмогильного засудили у «справі» на термін «десять років з конфіскацією особистого майна». Невдовзі Підмогильного доправили до Соловецького табору особливого призначення, де його розстріляли. Він був реабілітований у 1956 році. |
Для вулиці Лермонтова затвердили такі варіанти:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Вул. Родини Оголевців | Оголевці – полтавська родина громадських діячів, учених і митців. Їхній рід має козацьке коріння та походить із містечка Веприк Гадяцького полку. У Полтаві родина стала відомою з останньої чверті ХІХ століття. Її глава Степан Оголевець був народником та прогресивним громадським діячем. Поселившись в Шишаках, він зайнявся медичною практикою та почав вести революційну агітацію серед населення. У 1878 році Степан Оголевець увійшов до організації народників, за що його виключили з університету й відправили у заслання.Та після цього Степана Яковича неодноразово обирали гласним Полтавської думи. |
| Вул. Симона Наріжного | Симон Наріжний – уродженець півдня Полтавщини, історик Гетьманщини та дослідник української еміграції. У 1922 році емігрував до Чехословаччини, де закінчив філософський факультет Українського вільного університету (1927). Викладав в українських закладах вищої освіти в Празі, був директором Музею визвольної боротьби України. Після Другої світової війни Симон Наріжний жив і вів наукові дослідження в Австралії, де його й похоронили. |
| Вул. Івана Дзюби | Іван Дзюба – український літературознавець та громадський діяч. За життя він був активним учасником руху за незалежність України та дисидентом.Також він був академіком НАН України та другим Міністром культури України. |
Для провулка Достоєвського у Полтаві, де немає жодного будинку, пропонують лише одну назву:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Проїзд Бічний | Пропонується нейтральна назва, адже тут немає жодних землеволодінь. Також така назва буде актуальною, адже цей проїзд розташований убік від вулиці Тунельної. |
Для вулиці Головка обрали наступні 5 варіантів:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| вул. Левка Лук'яненка | Левко Григорович Лук'яненко – український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник та юрист. Він був учасником національного визвольного рухута народним депутатом України, якого обирали чотири рази. Був двічі ув'язнений (1961–1976, 1977–1988). Сумарно він провів 25 років у тюрмі і на засланні. Також Левко Лук'яненко став автором Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. |
вул. Пантелеймона Куліша | Пантелеймон Куліш – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач та філософ історії. Він активно сприяв розвиткові української літературної. У роки перебування в Києві Пантелеймон Куліш зблизився з гуртом молодих українських діячів, які в 1845 році утворили Кирило-Мефодіївське товариство. У 1857 році українець на останні кошти відкрив власну друкарню. Його метою було друкування та розповсюдження творів українською мовою. |
| вул. Володимира Івасюка | Володимир Івасюк – український композитор-виконавець та музикант. Він – один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. |
| вул. Георгія Нарбута | Георгій Нарбут – український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Він – один із засновників і ректор Української академії мистецтв, якого назвали одним з найвизначніших графіків сучасності. |
| вул. Андрія Лівицього | Андрій Лівицький – український борець за незалежність нашої країни у ХХ сторіччі. Він був одним із засновників Революційної української партії, а з 1903–1906 роках очолював їхній осередок у Лубнах. У 1917 році його обрали до складу ЦК Селянської спілки і він став членом Української Центральної Ради (УЦР). Входив до складу української делегації на переговорах у Брест-Литовську. Разом із Симоном Петлюрою та Андрієм Лівицьким керував дипломатичною діяльністю УНР у Варшаві. Протягом 1920-1921 років він виконував обов'язки голови уряду УНР, а в 1922-1926 роках був головою уряду УНР в екзилі. |
Для провулка Крилова затвердили такі варіанти для нової назви:
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Пров. Миколи Арандаренка | Микола Арандаренко – український історик, етнограф, та краєзнавець з козацького старшинського роду. У 1840-1850-х роках займав посаду управителя Полтавської палати державних маєтностей. Автор праці «Записки про Полтавську губернію», в якій висвітлюється історія Полтавщини з найдавніших часів та вміщені етнографічні та фольклорні матеріали. |
| Пров. Родини Чижевських | Павло Чижевський був одним з організаторів і провідників Полтавської Громади Товариства українських поступовців. Був членом Центральної Ради та двічі Полтавським губернським комісаром УНР. Саме він склав проєкт Конституції незалежної України та був міністром фінансів в уряді УНР. Павло Чижевський був одним з небагатьох, хто представляв Україну на засіданнях Ліги Націй. В еміграції заснував Український клуб у Женеві та розробив спеціальну модель вітряної турбіни – прообраз сучасних вітряків-генераторів вітрової енергії. Мав синів: Григорія – міністра внутрішніх справ УНР та Миколу – підполковника Артилерії Армії Української Народної Республіки. |
Нагадаємо, п’ятьом вулицям Полтави можуть повернути історичні назви. Перелік вулиць та обґрунтування затверджених назв дивіться за посиланням.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre.