Як працюватиме новий президент Національної академії наук з Полтавщини
Фото – umoloda.kyiv.ua
Серед основних напрямів роботи – оприлюднення досягнень Академії та підтримка малого та середнього інноваційного бізнесу.
Про це Анатолій Загородній розповів виданню «Рубрика» у своєму першому інтерв’ю на посаді президента Національної академії наук України.
Академік Анатолій Загородній – фізик-теоретик родом із Великої Багачки, який 7 жовтня очолив НАН України. Ось ключові проблеми, над якими він планує працювати на новій посаді.
Оприлюднення досягнень Академії
Анатолій Загородній говорить, що образ сучасної української науки як втраченої і не здатної на досягнення є хибним. За словами Загороднього, Академія має досягнення світового рівня та розвинену фундаментальну науку. Щоб про це знали якомога більше людей, Анатолій Загородній планує посилити співпрацю Академії зі ЗМІ:
«Академія має докорінно змінити ставлення до оприлюднення своїх досягнень. Потрібно за будь-яку ціну пробиватися і на телеканали, можливо, мати свій канал в YouTube, працювати з блогерами, виходити на мас-медіа у будь-який спосіб, інформувати суспільство про позитивні зрушення в житті Академії».
Співпраця науки та бізнесу
Ще одним потенційним напрямом діяльності Академії, зі слів Загороднього, має стати підтримка малих компаній, що працюють над інноваціями.
«Потрібно комунікувати, підтримувати малий та середній інноваційний бізнес, який міг би стати рушійною силою для розробок та якихось впроваджень. Нехай невеликих, але дуже корисних розробок», – каже академік Загородній.
Президент НАНУ говорить, що в Україні практично відсутній сприятливий інноваційний клімат. Для того, щоб його сформувати, потрібно вводити пільги на оренду приміщень і обладнання, митні та податкові пільги. Загородній каже, що Академія сприятиме появі необхідних умов для інноваційного бізнесу.
Гуманітарний розвиток суспільства
Анатолій Загородній говорить, що потрібно сприяти розвиткові гуманітарної науки, яка буде досліджувати культурну спадщину та пропонувати бачення перспективи розвитку країни. За думкою Загороднього, гуманітарії мають зосередитися на сучасному стані літератури, музики, мистецтва, соціології та соціальної психології. Це дозволить побачити сприйняття подій в Україні в контексті світових тенденцій.
«Вважаю, що настав час ініціювати національну програму гуманітарного розвитку суспільства, де всі ці проблеми можна було б досліджувати. Часом можна почути навіть від колег-природничників, що все це – гуманітарна сфера, та кому вона потрібна… Але я вважаю, що це дуже хибна думка, бо зрештою саме інститути соціогуманітарної секції забезпечують вивчення і збереження культурного спадку», – каже Анатолій Загородній.
Підтримка науковців
Загороднюк говорить, що потрібно розв'язувати проблему відтоку наукових кадрів за кордон і до сфери бізнесу. У цьому напрямі президент НАНУ відстоюватиме такі позиції:
- створення фінансованих молодіжних дослідницьких колективів, які забезпечать пристойну платню і можливість для науковців брати участь у конференціях і стажуваннях;
- створення сприятливих умов для кар’єрного зростання та відновлення кадрових резервів, куди увійдуть потенційно здатні до керівної діяльності фахівці;
- розв'язання житлового питання для науковців шляхом кредитування або надання службового житла.
Анатолій Загородній каже, що головною метою його роботи на посаді буде утвердження Академії як рушія розвитку української держави.
Під час підготовки використані матеріали видання «Рубрика».