За ДНК впізнали загиблого під час штурмів Авдіївки воїна з Полтавщини
Фото – Хорольська громада
Олександр Гусаренко повернувся до Полтавщини через п’ять місяців після загибелі на Донеччині. Трагічну звістку родина оборонця отримала після ДНК-експертизи.
Про це повідомили у Хорольській громаді. Олександр Гусаренко повернувся до рідної громади 10 липня.
Бойовий шлях Олександра Гусаренка
Воїн народився 10 травня 1967 року в селі Клепачі в сім’ї сільських трударів. У рідному селі промайнуло його дитинство і юність. Тут навчався у початковій школі, потім у Шишаківській середній школі.
Після отримання атестату про здобуття повної загальної середньої освіти в 1984 році навчався у Полтавському військовому інституті зв'язку. Потім – проходив військову строкову службу в рядах повітряно-десантних військ в столиці Азербайджанської Республіки – Баку.
Після демобілізації повернувся в Україну та вступив до Полтавського будівельного інституту, здобувши спеціальність «інженер-будівельник». У студентські роки знайшов своє перше кохання і створив сім’ю, у якій народилося двоє дітей – син Сергій та донька Марина.
«Олександр був щедро обдарований найкращими людськими якостями, позитивними рисами характеру і чеснотами [...] Мав золоті руки і не боявся роботи будь-якої складності. Трудився у сфері будівництва, втіливши в життя не один проект. Власними руками побудував не один будинок на Хорольщині, в Києві та різних куточках України», – згадують про захисника у громаді.
Із першого дня повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем вирушив на фронт. Спочатку військову службу проходив на посаді командира відділення роти охорони відділу Лубенського РТЦК та СП. Згодом служив у Прилуках та Ніжині на Чернігівщині, боронячи від можливого наступу противника українсько-білоруські кордони. Деякий час служив у роті охорони Полтавського обласного ТЦК та СП.
З 22 січня 2024 року був прикомандирований до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка. У складі цієї бригади Олександр Гусаренко брав участь у штурмі Авдіївки, отримавши несумісні з життям поранення. Трагедія сталася 30 січня.
Чоловік не дожив до 57 років кілька місяців, проходячи довгий шлях репатріації, експертизи, впізнання і повернення на вічний спочинок на рідну землю. 10 липня тіло воїна повернули до Полтавщини.
Вічна пам’ять герою.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre