Загиблого під Курськом штурмовика з Полтави просять нагородити званням Героя України
Колаж ЗМІСТу
Мати полеглого 24-річного воїна збирає підписи у памʼять про полеглого Віктора Медяника, який загинув у Курській області.
Петиція на честь Віктора Медяника опублікована Оленою Гавриловою 13 вересня. Підписати її на сайті Офісу президента можна за посиланням.
Віктор Медяник «Мед» обрав бій до останнього патрона
Полтавець Віктор Медяник став до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення російської армії до України. Його мати Олена Гаврилова пише, що боєць загинув 22 серпня 2024 року на Курщині.
У петиції йдеться, що як кулеметник встиг завдати втрат ворогу. «Мед» тримав оборону протягом двох діб в оточенні кадирівців:
«Йому пропонували здатися в полон і зберегти життя, але він відмовився, обравши бій до останнього патрона. Він записав прощальне відео і загинув зі зброєю в руках, вірним обовʼязку, переконанням, не зрадивши свою країну, до останнього подиху захищаючи усіх нас. Його рішучість та вірність Україні є прикладом для всіх».
Ким був полтавець
Віктор Медяник народився 27 березня 2000 року. Мати пише, що він був справедливим і відповідальним патріотом, небайдужим до життя рідного міста і країни. У березні 2022 року Віктор добровільно вступив до територіальної оборони і мріяв потрапити до батальйону «Стугна».
З 18 серпня 2022 року приєднався до спецпідрозділу 93-ї ОМБр «Сенека» як оператор дронів і воював під Соледаром та Бахмутом. У складі 78-го окремого десантно-штурмового полку брав участь у наступальних операціях на Запоріжжі.
Його остання місія розпочалася у травні 2024 року, коли він перейшов у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду. В її лавах «Мед» брав участь у запеклих боях під Торецьком. На початку серпня його відділення вирушило на територію Курської області у Росії для виконання завдань.
«Моєму сину тепер назавжди 24 роки. Його вже не повернути. Але його самопожертва – це приклад для наступних поколінь. Його хоробрість, відданість Батьківщині та вірність Збройним Силам України доведена справами і найголовнішим – він на полі бою віддав життя за незалежність та територіальну цілісність України, за свободу українського народу».
Мати воїна просить усіх небайдужих вшанувати памʼять її сина підписом петиції.