Загиблим на півдні бійцям полтавської бригади армійської авіації просять присвоїти звання Героїв України
Сім’ї чотирьох полеглих бійців Костянтина Зебницького, Сергія Бондаренка, Ігоря Туревича та Ігоря Пазича боряться за присвоєння воїнам звання Героїв України. Вертолітники брали участь у повітряних боях під Чорнобаївкою, що на Херсонщині, та на Миколаївщині.
Відповідну петицію на сайті Президента України опублікували 21 липня. Нині вона набрала 21 тис. 256 голосів з 25 тис. необхідних.
Ким були Костянтин Зебницький, Сергій Бондаренко, Ігор Туревич та Ігор Пазич
Костянтин Зебницький народився у Кременчуці. Він закінчив Кременчуцьку середню школу № 13 та навчався у Кременчуцькому льотному училищі цивільної авіації. З 2016 року чоловік служив у 18-й окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського та виконував бойові завдання на території проведення АТО/ООС.
Сергій Бондаренко народився в Оратові Вінницької області. Згодом родина переїхала до міста Липовець. Воїн закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба й після випуску поїхав на службу до Полтави у 18-ту окрему бригаду армійської авіації імені Івана Сікорського. Чоловік любив літати та був відданий своїй роботі.
Ігор Туревич народився на Волині і продовжував справу батька-офіцера. Він закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Вертолітник захоплювався рибалкою, подорожами, любив дітей і тварин. Брав участь в АТО та у Миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго.
Ігор Пазич народився у Донецьку, проте пізніше батьки переїхали до Білої Церкви. Будучи військовим пенсіонером, у 2015 році через білоцерківський військкомат поновився до лав ЗСУ і став до лав 18-ої окремої бригади армійської авіації. Неодноразово брав участь в АТО і ООС.
Оборонці Миколаївщини та Донеччини
З початком великої війни захисники боронили Україну в складі екіпажів Мі-8. Вони брали участь в повітряних боях під Чорнобаївкою та на Миколаївщині. Торік, 6 березня, воїни полягли в один день. Це сталося у бою поблизу Архангельська, що на Миколаївщині. За особисту мужність і самовіддані дії їх посмертно нагородили орденами Богдана Хмельницького ІІ ступеня.
Вічна пам’ять героям.