«Загинув як справжній розвідник». У Полтаві вшанували 25-річного воїна Дмитра Семку

Фото ЗМІСТу
Меморіальну дошку воїнові встановили на стіні ліцею №17, де навчався Дмитро Семка.
Відкриття дошки відбулося 28 серпня. Вшанувати пам'ять молодого розвідника прийшли рідні, побратими, учні ліцею та громада.
Ким був Дмитро Семка
Дмитро Семка народився 3 серпня 1997 року. Після закінчення 9 класу школи №17 вступив до Полтавського технікуму транспортного будівництва. Вищу освіту здобув у Полтавській державній аграрній академії за фахом агроінженерія.
Початок повномасштабної війни Дмитро Семка зустрів у Польщі, але повернувся й став на захист України. Пішов воювати добровольцем 4 січня 2023 року. Навчався військової справи у Латвії, де отримав відзнаку від міжнародних інструкторів за високий рівень підготовки.






Захисник займався вільною боротьбою й виконав норматив кандидата у майстри спорту. Неодноразово був чемпіоном області. Його тренер Олександр Осауленко виступив на відкритті меморіальної дошки на честь свого вихованця:
«Дмитро віддав найцінніше, що в нього було, – своє життя за незалежність, за нашу з вами свободу, за кожного з нас. Наше завдання – не забувати цей подвиг і вшановувати пам'ять. Один із таких прикладів вшанування пам'яті – це є ця меморіальна дошка, яка буде символом для нового покоління, яке щоранку йде до цієї школи, де навчався Дмитро: у вас є приклад патріотизму, сміливості, самовіддачі».



На початку жовтня пам'яті Дмитра Семки запланований турнір з вільної боротьби.
У війську служив як розвідник, проте хотів стати штурмовиком. Про це розповів побратим командир розвідувальної роти 38 окремої бригади морської піхоти Ігор Ілюшкін.
«Дмитро прийшов добровольцем у 38 бригаду й потрапив у розвідувальну роту, де я є командиром. Він був дуже незадоволений тим, що став розвідником, бо вважав, що це не дуже гостре місце. Поспілкувавшись із ним, я йому пояснив, що всі емоції, котрі він хоче отримати, він отримає. Він хотів бути штурмовиком. Ми були на чолі контрнаступу 2023 року. І кожен разу, повертаючись із завдання чи отримуючи його, він мені висловлював невдоволення, бо йому завжди здавалося, що він не в самому гострому місці сектора».
За звитягу Дмитро Семка посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «Хрест свободи». У лавах 38-ї окремої бригади морської піхоти служив разом із батьком.
«Це була людина з чистим поглядом. Я вже повоював до цього, такий погляд не завжди побачиш. Люди з таким подвигом здатні на подвиг, вони не здатні зрадити. Це дуже важливо, коли заходиш у сіру зону – між нашими позиціями й позиціями противника. Кожного разу, коли туди заходить група розвідників, дуже важливо, хто з тобою поруч. Одна людина, котра може зрадити, призводить до загибелі всієї групи», – говорить про полеглого Ігор Ілюшкін.



Захисник загинув 28 липня 2023 року разом зі своїм побратимом Богданом Бухтіяровим на Донеччині поблизу Урожайного.
«Дмитро загинув як справжній розвідник – у сірій зоні. З групи, яка йшла з ним, усі загинули. Розвідник не боїться контакту з противником, стрілецького бою. Найбільше ми завжди боїмося міни. Дмитро загинув через прокляття розвідника – це міна ОЗМ-72. Він ніколи не ховався, таких мало. Зазвичай люди не рвуться на завдання. Він рвався, він завжди хотів іти».
Світла пам’ять захисникові!