Захоплювався історією та книгами: на Полтавщині прощатимуться зі стрільцем Сергієм Шевченком

Колаж ЗМІСТу
Полтавщина прощається з турботливим батьком, працьовитим аграрієм та стрільцем-санітаром, який після довгих місяців невідомості повертається додому на щиті.
Про загибель захисника повідомили 6 липня в Лубенській громаді.
Сергій Шевченко народився 11 травня 1971 року в Березоточі на Полтавщині. Закінчивши місцеву школу у 1988 році, пішов навчатися у професійно-технічне училище №53, де здобув освіту тракториста. Після служби в армії чоловік присвятив понад 30 років праці у радгоспі «Дружба». Колеги згадують його як відповідальну та працьовиту людину, яка завжди сумлінно виконувала свою справу. У вільний час він захоплювався риболовлею, книгами та історією.
З початком повномасштабного вторгнення Сергій Шевченко став на захист України. Чоловік проходив службу на посаді стрільця-санітара штурмової роти. З 25 жовтня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Після майже двох років невідомості рідні захисника отримали звістку, що Сергій Шевченко загинув, захищаючи незалежність України. Захисник назавжди залишиться в пам’яті як люблячий чоловік, турботливий батько і щасливий дідусь.
Панахида за загиблим відбудеться 7 липня об 11:00 у Свято-Покровській Церкві села Березоточа. Церемонія прощання - о 12:00 на цвинтарі села Березоточа.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Віталій Садовниченко народився 18 січня 1999 року в місті Гребінка. Освіту здобував у Майорщинській спеціальній школі, згодом опанував професію механіка у Кременчуцькому професійно-технічному училищі. У 2020 році чоловік був призваний на строкову службу, після якої підписав контракт із ЗСУ, обравши шлях захисника. Віталій Садовниченко обіймав посаду навідника у складі десантно-штурмових підрозділів військової частини А0284. Життя солдата обірвалося 4 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Косиця Курської області.
Анатолій Гепалов народився 7 травня 1977 року в Полтаві. Навчався у місцевій школі, а згодом здобув фах бурильника у Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі. Особливою сторінкою в його біографії була робота у відомій українській компанії «Радіоактив фільм», яка займається зйомками кіно, кліпів та реклами. Життя бійця обірвалося 10 червня 2026 року під час запеклих боїв у Донецькій області. Анатолію Гепалову було 49 років.