Засоби РЕБ на Полтавщині працюватимуть у критичній ситуації – Рада оборони

Про засоби РЕБ і як ними керуватимуть у критичній ситуації відомо з рішення Ради оборони області від 26 листопада.

На Полтавщині визначили відповідальних за безперебійне електроживлення засобів на визначених об’єктах. Це необхідно для невідкладних заходів з його відновлення у громадах.

Районні військові адміністрації мають сповістити провайдерів та операторів зв’язку про те, що вони мають встановлювати причину втрати управління засобами РЕБ і відновлювати його роботу. 

У критичній ситуації, на обʼєкти забезпечать безперешкодний доступ визначених посадовців для роботи зі спеціальним обладнанням. Підприємства, де розміщений РЕБ, мають сприяти постійній роботі комплексів в умовах можливих відключень електроенергії. Стороннім заборонили наближатися до РЕБів.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) – це комплекс технологій і заходів, що використовують електромагнітний спектр для досягнення переваги над противником у бойових умовах.

Основні завдання РЕБ включають:

РЕБ відіграє ключову роль у сучасній війні, дозволяючи ефективно протидіяти технологічній перевазі супротивника.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) в Україні активно розвивається завдяки роботі десятків компаній. Як повідомив Олег Донець, керівник напряму РЕБ у кластері Brave1, нині у розробці таких систем задіяно понад 50 вітчизняних підприємств. Їхній асортимент вражає – від антидронових рушниць до мобільних «куполів» для захисту військових позицій.

Серед прикладів – РЕБ-рюкзак компанії «Квертус». Цей пристрій, вартістю 275 тисяч гривень, створює захисний купол у радіусі кількох сотень метрів, працюючи в діапазоні 720–1050 МГц. Солдати можуть носити рюкзак під час руху та вмикати його при наближенні ворожих дронів.

Інша розробка – пульт управління комплексу «Плутон». Система фіксує присутність дронів на відстані кількох десятків кілометрів та може автоматично активувати РЕБ для протидії. Наразі комплекс проходить процедуру кодифікації, але вже постачається у військові частини.

Бюджетні рішення пропонує компанія «Обрій мілтек». Її купольний принцип для захисту позицій або техніки коштує лише 55 тисяч гривень.

«Це не вершина технологій, але такий виріб можна швидко виробляти у великих кількостях», – зазначає керівник компанії Вадим Чухрай.

Українські компанії створюють понад 100 різних систем. Наприклад, лише «Квертус» має у своєму портфелі 22 рішення для боротьби з дронами. Однак більшість таких систем збирається з імпортних компонентів, переважно китайського виробництва. Це батареї, підсилювачі, модулі тощо.

Ще один виклик – адаптація до змін радіочастотного спектра. Якщо раніше FPV-дрони здебільшого працювали в стандартному діапазоні 850–930 МГц, то зараз ворог застосовує нестандартні частоти 720–1020 МГц. Це змушує виробників розробляти більш універсальні або спеціалізовані системи.

Окрім мобільних систем, в Україні виробляють потужні комплекси для боротьби з ракетами, дронами-камікадзе та розвідувальними безпілотниками. Такі системи можуть глушити GPS-сигнал або підміняти його, що допомагає збивати ворожі об’єкти з маршруту.

За словами колишнього речника Повітряних сил Юрія Ігната, саме робота РЕБ призводить до того, що «Шахеди» падають у полях, не досягаючи цілей.

Україна має як відомі розробки («Буковель», «Нота», «Покрова»), так і секретні системи. Здебільшого їх створюють приватні компанії, які постійно вдосконалюють свої рішення до потреб фронту.

Попит на системи РЕБ зростає, а виробники активно адаптуються до нових викликів. Головне завдання – прискорити укладання серійних контрактів, щоб інноваційні рішення якомога швидше потрапляли до захисників України.