25-річний оператор дронів та 49-річний штурмовик: Полтава попрощалася з двома захисниками
Фото Полтавської міської ради
Нікіта Павленко та Володимир Усов виконували бойові завдання на фронті.
13 серпня у Свято-Успенському соборі рідні, близькі та побратими попрощалися з полеглими захисниками – Нікітою Павленком та Володимиром Усовим. Про це повідомили у Полтавській міській раді 13 серпня.
Солдат Нікіта Павленко народився 20 січня 2001 року, проживав у Полтаві, де провів своє дитинство та юність. Навчався у школі № 11, а згодом – у Полтавському електрорадіотехнічному ліцеї, Харківському національному університеті радіоелектроніки на кафедрі Штучного інтелекту.
Після початку повномасштабної війни приєднався до лав захисників. «Каплан» служив на посаді оператора 1-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1-го батальйону безпілотних авіаційних комплексів.
Нікіта Павленко загинув 31 липня під час виконання військових обов’язків у Харківській області.
Солдат Володимир Усов народився 15 червня 1976 року у Полтаві. Навчався в Ліцеї №32 «Європейський». Згодом вступив до Полтавського державного сільськогосподарського інституту за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Працював у КП «Декоративні культури» на посаді інженера.
З початком повномасштабної війни чоловік приєднався до лав захисників. Воїн служив на посаді командира 3-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ї штурмової роти.
Захисник загинув 1 червня 2025 року під час виконання військових обов’язків у Донецькій області.
Вічна пам'ять героям!
Згадаємо полеглих на фронті земляків
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Кльоз добровільно долучився до тероборони Миргорода, а згодом вирушив на схід України. Служив солдатом, такелажником 3-го такелажного відділення такелажного взводу 2-го самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. 8 березня 2023 року поблизу Водяного Ясинуватського району Донецької області Олександр Кльоз загинув під час виконання бойового завдання.
Олександр Степаненко став до лав Збройних Сил України та мужньо захищав Батьківщину. Під час виконання бойового завдання поблизу Стельмахівки, що на Луганщині, він загинув. Завдяки ДНК-експертизі вдалося встановити особу воїна. Минуло три роки, перш ніж боєць зміг повернутися на рідну землю.
Мужній воїн Сергій Мусієнко у січні 2023 року, після початку повномасштабного вторгнення, пішов захищати Україну. Служив солдатом у складі 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. 27 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області Сергій Мусієнко загинув унаслідок танкового обстрілу. Понад три роки його доля залишалася невідомою. Лише результати ДНК-експертизи підтвердили загибель.