25 років від заснування станції «Академік Вернадський»: полярник з Полтавщини розповів про свій досвід (ФОТО)
(Фото – Антон Омельченко)
6 лютого виповнилося 25 років з дня заснування антарктичної дослідницької станції «Академік Вернадський». Це єдина українська антарктична станція.
Станція розташована на мисі Марина острова Галіндез. Станція працює постійно, і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Українські полярники проводять дослідження з біології, метеорології, океанографії, вивчають вплив холоду на організм людини, зміни магнітного поля Землі, іоносферу та космос. Також відкрили кілька нових видів рослин і тварин.
У 1947 році була заснована як британська станція «Фарадей», а у лютому 1996 року Велика Британія передала станцію Україні. Тоді її перейменували на честь українського вченого академіка Володимира Вернадського.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 25-річчя заснування антарктичної станції «Академік Вернадський».
Кілька поколінь родини з Полтавщини побували в антарктичних експедиціях. Антон Омельченко народився та виріс в Гадячі. Він брав участь у двох експедиціях на антарктичну станцію «Академік Вернадський» – 20 українській антарктичній експедиції, що була у 2015 – 2016 роках та 24 експедиції, яка тривала у 2019 – 2020 роках. Він працював там механіком. Його прадід Антон Омельченко брав участь у експедиції Роберта Скотта. Рідний дядько Омельченка-молодшого – Віктор Омельченко тричі зимував на станції «Академік Вернадський». Був там механіком, відповідав за системне забезпечення станції, зокрема за опалення, прісну воду та усе обладнання станції, яке функціонує.
Зі слів Антона Омельченка, зазвичай участь в експедиції беруть 11-12 людей, із них 5 це обслуговуючий персонал: лікар, механік, дизельмеханік, системний адміністратор і кухар. Решта – науковий склад: біологи, геофізики, метеорологи. Щодо розпорядку дня, полярник з Полтавщини каже, що кожен сам формує свій робочий графік.
На станції комфортні умови проживання. Зі слів полярника в приміщенні 20-21 градус тепла. З незручностей – польові роботи, адже на вулиці холодно, морозно та сильні вітри.
На станції є бар «Фарадей» – це така собі зона відпочинку. Там можна грати в більярд, дартс, шахи, послухати музику чи просто поспілкуватися із колегами.
За британською традицією, раз на тиждень, у суботу, вся команда збиралася на святкову вечерю. Повар готував святковий стіл, чоловіки одягалися гарніше, ніж зазвичай.
«Після вечері ми заходили в «Фарадей», там грали в ігри, спілкувалися. Особисто я грав в дартс, доміно».
Також у вільний час грали в футбол. Біля станції є плацдарм, під час антарктичного літа там збирається вода. Потім замерзає і утворюється більш-менш рівне поле:
«Випадає сніг, ми його притоптуємо і бігаємо по коліна в снігу».
Дізнатися більше про родину полярників з Полтавщини, курйозні ситуації, особливості роботи та про функціонування антарктичної станції можна у нашому матеріалі – З Полтавщини в Антарктиду. Історія родини полярників.
