26-річний полтавський воїн став командиром артдивізіону
Скриншот з відео
26-річний полтавський воїн Національної гвардії України з перших тижнів повномасштабної війни став до лав оборонців. Нині він керує вогнем артилерії на Харківському напрямку.
До війни Андрій Пуденко навчався на юриста та працював у райвідділі, однак за кілька днів до 24 лютого звільнився зі служби. Після початку вторгнення він добровільно прийшов до ТЦК, де його розподілили до 17-ї Полтавської бригади НГУ «Рейд». Історію воїна розповіли у Міністерстві внутрішних справ України 10 лютого.
Бойовий шлях полтавського капітана
З 2022 року військовий побував майже на всіх напрямках фронту. Андрій Пуденко воював на Запорізькому, Донецькому та Луганському напрямках та нині виконує бойові завдання на Харківщині. Найскладнішим морально для нього став період боїв на Луганщині, де він зазнав поранення.
«Я мріяв бути хорошим поліцейським, але життя склалося інакше. Тому вирішив бути хорошим військовим та хорошим громадянином своєї країни. 17 березня 2022 року я добровільно прийшов до центру комплектування», – каже воїн.
Фізично найважче капітану було на Великоновосільському напрямку Донеччини. Там під час евакуації особового складу в автомобіль влучила протитанкова керована ракета, а згодом, уже під час артилерійського обстрілу, він отримав поранення.
Нині військовий управляє вогнем артилерії: будує бойові порядки, координує роботу гармат і коригує удари за допомогою безпілотників. Артилерійські підрозділи виконують широкий спектр завдань – від подавлення й знищення противника до ураження його опорних і командних пунктів, вогневих позицій та стартових майданчиків БпЛА:
«Я управляю вогнем артилерії, будую бойові порядки, керую гарматами і знищую ворога дистанційно. Артилерія – це бог війни. Вона вирішує все: від подавлення противника до знищення його командних пунктів, опорних позицій і стартових майданчиків БпЛА», – розповів Андрій Пуденко.
За його участі на одному з напрямків знищили кілька ворожих гармат, станцію радіоелектронної боротьби та низку укріплених позицій. Підрозділ працює з різними зразками озброєння. Зокрема 155-мм установками «Богдана-Б» та «Сюзана-2», а раніше воював на 122-мм САУ 2С1 «Гвоздика».
«На одному з напрямків нам вдалося знищити кілька ворожих гармат, велику станцію радіоелектронної боротьби й багато укріплених опорних пунктів. Наш вогонь коригують побратими з БпЛА. Вони дають картинку, ми коригуємося і працюємо точно по цілі», – каже капітан.
Головною мотивацією для військового залишається родина. Він мріє повернутися додому живим і виховати шестимісячну доньку так, щоб вона жила в кращій країні. За нього постійно хвилюються мати, дружина та сестра, однак сам боєць щодня налаштований виконувати завдання й триматися, щоб вистояти до перемоги.
