29-річний командир з Полтавщини загинув напередодні власного дня народження
Колаж ЗМІСТу
Боєць пройшов шлях від курсанта військового ліцею до командира підрозділу БпЛА. Полтавщина проведе в останню путь воїна.
17 травня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув командир відділення роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Артем Стець. Про це повідомили 5 червня у Лубенській міській раді.
Артем Стець народився 31 травня 1997 року в Лубнах, навчався у місцевих школах. Згодом родина переїхала до Києва, де хлопець закінчив Військовий ліцей імені Івана Богуна та авіаційний коледж. Пізніше проходив службу за контрактом у Національній гвардії та паралельно здобував вищу освіту в Національному авіаційному університеті.
До лав Збройних Сил України чоловіка призвали у травні 2024 року. Боєць із позивним «Чаклун» воював на Запорізькому, Донецькому та Покровському напрямках. Побратими згадують його як професійного та відповідального командира, який завжди йшов попереду, але водночас діяв виважено аби зберегти життя свого особового складу.
У цивільному житті воїн захоплювався спортом, був чуйним та товариським, а для свого молодшого брата – прикладом. Батько захисника зараз захищає Україну на фронті. У воїна залишилися мама, батько, брат, дідусь та бабусі.
Церемонія прощання з Артемом Стецем пройде 6 червня о 12:00 на Володимирському майдані у Лубнах.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Сергій Блошенко у лавах ЗСУ служив на посаді оператора апаратної взводу зв’язку батальйону управління. Нещодавно бійцю виповнилося 33 роки. Вірний військовій присязі, воїн мужньо захищав країну і загинув 29 травня після свого дня народження під час бою в Донецькій області.
Олег Базан мав звання молодшого сержанта. За словами речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна, у віці 50 років життя воїна обірвалося внаслідок удару FPV-дрона в районі населеного пункту Уланове Сумської області. У полеглого лишилась мати, дружина та діти.
Івана Дяченка до лав Збройних сил України призвали у 2022 році. Він віддано виконував свій військовий обов’язок на передових позиціях. Удома на захисника чекали дружина, двоє синів, мати, а також брати та друзі. Життя гранатометника мотопіхотного відділення військової частини А 1376 обірвалося 4 квітня 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Діброва Луганської області.