Полтава попрощалася із захисниками (ФОТО)
Колаж ЗМІСТу
Один із них дарував радість малечі в театрі ляльок, інший – дбав про світло у будинках, та бої обірвали їхні життя наприкінці весни.
Полтава провела в останню путь двох захисників у Свято-Успенському соборі. Сергій Блошенко загинув у бою, а серце Валерія Сабарні зупинилося після важкого поранення. Про це повідомили 5 червня у Полтавській міській раді.
Про воїнів, які загинули за Україну
Сергій Блошенко народився 26 травня 1993 року та жив у Полтаві. Навчався у загальноосвітній школі №29, а у 2014 році закінчив Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» за спеціальністю менеджера. Багато років свого життя він віддав культурній сфері міста, працюючи начальником монтувального цеху в Полтавському академічному обласному театрі ляльок.
У лавах ЗСУ Сергій Блошенко служив на посаді оператора апаратної взводу зв’язку батальйону управління. Нещодавно бійцю виповнилося 33 роки. Вірний військовій присязі, воїн мужньо захищав країну і загинув 29 травня після свого дня народження під час бою в Донецькій області.
Валерій Сабарня 12 вересня 1993 року у Полтаві, де він навчався та працював. Фах електромонтера здобув у Полтавському професійному ліцеї транспорту, після чого тривалий час працював за обраною спеціальністю.
На фронті захисник проходив службу на посаді навідника. Своє останнє поле бою Валерій Сабарня прийняв на Харківщині, де отримав тяжке поранення. Лікарі боролися за життя воїна, проте 28 травня 2026 року його серце зупинилося. Захиснику було 32 роки.
Вічна пам’ять захисникам!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олег Базан мав звання молодшого сержанта. За словами речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна, у віці 50 років життя воїна обірвалося внаслідок удару FPV-дрона в районі населеного пункту Уланове Сумської області. У полеглого лишилась мати, дружина та діти.
Івана Дяченка до лав Збройних сил України призвали у 2022 році. Він віддано виконував свій військовий обов’язок на передових позиціях. Удома на захисника чекали дружина, двоє синів, мати, а також брати та друзі. Життя гранатометника мотопіхотного відділення військової частини А 1376 обірвалося 4 квітня 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Діброва Луганської області.
Ярослав Іванов став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. З 2022 року він воював у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Згодом отримав посаду у десантно-штурмових військах. З 2025 року боронив Україну у складі роти радіоелектронної боротьби 3-ї окремої штурмової бригади. 31 травня Ярослав «Варнак» Іванов загинув під час виконання бойового завдання.