33 збиті цілі: як полтавський гвардієць «Нік» нищить ворожі дрони
Джерело: 17 Полтавська бригада Національної гвардії України
До повномасштабного вторгнення Дмитро на позивний «Нік» працював зварювальником на фабриках, а сьогодні керує відділенням ударних безпілотників.
На рахунку бійця – 33 збиті ворожі повітряні цілі, серед яких «Шахеди», «Ланцети» та «Орлани». Про історію воїна повідомили 13 серпня у 17-ій Полтавській бригаді Національної гвардії України.
Дмитро «Нік» у цивільному житті працював аргоновим зварювальником на молокозаводах і кондитерських фабриках. Сьогодні ж він молодший сержант і командир відділення ударних безпілотників 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України (в/ч 3052).
Спроба потрапити до армії у 2022 році виявилася невдалою. Тоді у ТЦК чоловіку відмовили. Однак у 2024 році він наполіг на своєму та підписав контракт, долучившись до підрозділу за порадою товариша.
Військову службу боєць починав навідником зенітної гармати С-60 та працював у мобільній вогневій групі. Згодом опанував напрям безпілотних систем, який і став його головним покликанням:
«FPV – це для мене найцікавіше, що є в армії. Але результат – це завжди робота всього екіпажу: пілота, споттера та сапера. Злагодженість має величезне значення», – розповідає воїн.
На рахунку екіпажу «Ніка» 33 знищені повітряні цілі. Особистий рекорд гвардійця – сім збитих апаратів за одну добу, а найскладнішою ціллю став дрон, уражений на рекордній висоті 4,3 км. Одного разу через технічний збій боєць втратив відеосигнал із борта, але зумів повернути та посадити дрон фактично наосліп за кілька десятків метрів від точки зльоту.
Військовий постійно вдосконалює навички, спілкується з виробниками БпЛА та вивчає нові технології, оскільки ситуація в небі змінюється щодня. Головною мотивацією для себе називає побратимів та захист українських міст і людей.
Нагадаємо, що 23-річний молодший сержант Владислав Лапа на позивний «Старшина» пройшов шлях від 20-річного добровольця до кавалера «Золотого Хреста». Він знає, як дрони стали єдиними очима піхоти в Часовому Яру і як це – брати у полон 60-річного росіянина з Уфи.
Його бойовий шлях – це штурми у суцільному тумані на висоті десяти метрів, коригування артилерії під затяжними дощами та три доби повної ізоляції без Starlink, коли єдиним орієнтиром залишаються зашифровані радіокоманди. Залізна воля, знання техніки та вміння перехитрити ворожий РЕБ перетворили вчорашнього 20-річного студента-механіка на кавалера однієї з найвищих військових нагород України.
Його історію ви можете прочитати у матеріалі ЗМІСТу за посиланням.