5 варіантів нової назви для вулиці Крамського у Полтаві
(Фото – poltava.to)
Вулиця, що розташована у Шевченківському районі Полтави, сьогодні названа іменем російського художника Івана Крамського. Сьогодні вона увійшла до третьої черги на перейменування, тому для неї обирають нову назву.
Вулиця Крамського розташована між вул. Шевченка та простягається до вул. Коцюбинського. Іван Крамський, на честь якого й названа вулиця, був одним з організаторів та керівником Товариства пересувних виставок у 1870 році. українці його знають завдяки портрету Шевченка, проте він також малював й російських імператорів. З Полтавщиною його життя не пов’язане, тому вулицю пропонують перейменувати.
Під час засідання робочої групи з перейменування, яке відбулося 20 червня, члени засідання розглянули усі варіанти нових назв для цієї вулиці від полтавців. В результаті для вулиці затвердили 5 пропозицій, які винесуть на голосування.
| Пропозиція | Обгрунтування |
|---|---|
| Вул. Івана Крамського | Іван Крамський – художник-портретист, засновник Артілі художників (1865) та один з організаторів Товариства пересувних виставок (1870). Народився в козацькій слободі Нова Сотня (на етнічній українській Східній Слобожанщині), в звичайній хатці-мазанці на типовій українській вуличці, проте надалі з Україною був пов’язаний мало. У 1857 році він вступив до Петербурзької академії мистецтв, згодом був змушений покинути її через свій бунтівний характер. Далі він писав портрети на замовлення та став визнаним майстром цього жанру. Всього у його художньому доробку більше 430 портретів його сучасників: від царських персон до Тараса Шевченка і Григорія Мясоєдова. Перлиною доробку майстра стала картина «Невідома». |
| Вул. Анатолія Щербака | Анатолій Щербак – живописець, графік, театральний художник.Анатолія Щербака вважають знавцем історії театрального костюма та сценографії. Він успішно працював художником-декоратором у Полтавському обласному музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя та є автором цілих композицій у гуаші, темпері й акварелі. Особливою сторінкою творчості митця стало оформлення музейних комплексів.Він першим в Україні на образно-мистецькому рівні почав створювати експозиції для різних музеїв (літературних, краєзнавчих, військових). Над експозиціями він у музеях полтавських музеях Котляревського, Панаса Мирного та Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України в Києві. У 1988–1992 рр. бригада Щербака виконала реекспозицію музею-заповідника «Поле Полтавської битви»). |
| Вул. Андрія Сербутовського | Андрій Сербутовський – заслужений художник України з Полтави. Живши у Полтаві він постійно знаходився в епіцентрі культурного життя міста. З 1948 року працював художником Полтавського міськпромкомбінату (згодом Полтавського обласного товариства художників), того ж року розпочав виставкову діяльність. Також він був членом спілки художників України та став першим головою Полтавської обласної організації спілки художників України. Художник працював у жанрах: портрет, натюрморт, пейзаж. Його твори зараз знаходяться в Полтавському краєзнавчому та художньому музеї. |
| Вул. Художників-бойчукістів | Бойчукісти – плеяда малярів-монументалістів, учнів і послідовників Михайла Бойчука. Вони – представники «красного мистецтва» і «красної культури» 1920х-1950х років, мистецтво яких вплинуло на світогляд, мистецтво і культуру радянської епохи.У 1910 році, на Паризькій виставці в Салоні незалежних, їхні твори були представлені як «школа Бойчука» під загальною назвою «Відродження візантійського мистецтва». До другої половини 20-х років позиції бойчукістів були міцними, чому сприяв їхній успіх на міжнародних виставках. У 30-ті ж роки переважну більшість цих митців, як і самого Бойчука, було репресовано за «контрреволюційний традиціоналізм» і «національну форму», а чимало їхніх творів знищили. |
| Вул. Миколи Пимоненка | Микола Пимоненко – український художник-живописець, академік живопису Петербурзької академії мистецтв, член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. Він був видатним українським художником-жанристом та вніс значний внесок у створення національної школи реалістичного мистецтва. |