Антимонопольний комітет оштрафував на 90 млн грн пирятинського постачальника харчування для армії

Відповідне рішення ухвалили ще місяць тому, але лише зараз ми розповімо про «полтавський слід». Отже, АМКУ взяло до уваги сім тендерів на суму близько 2 млрд грн щодо забезпечення харчування військових. Один з них (на суму 500 млн грн) стосувався забезпечення харчування солдат з Полтавської області. Самі тендери були проведені у 2016 році.

На усіх торгах учасники діяли за однаковим сценарієм: кожен відмовлялася від укладання договору на користь наступної за вартістю пропозиції. Таким чином, переможцем ставало підприємство з найбільшою пропозицію, що є нелогічним для такої процедури як тендер.

Серед таких учасників на шістьох із семи торгах було й ТОВ «Пирятинський делікатес» (хоча не виграв жодного тендеру). Антимонополісти встановили, що частина підприємств була пов’язана один з одним. Наприклад, через спільний номер, робітників, адресу та навіть спільну IP-адресу, з якої й надсилались пропозиції.

До речі, низка цих IP-адрес були з Санкт-Петербурга (Російська федерація) та Сімферополя (тимчасово окупований Російською Федерацією). Мова йде про харчування українських солдат у 2016 році.

Проте саме ТОВ «Пирятинський делікатес» не пов’язане з іншими фірмами. Тоді за що ж й його не оминув штраф? В АМКУ встановили, що підприємство у цей період мало сталі господарські відносини з іншими учасниками торгів.

Крім цього, спочатку підприємство у п’яти з шести випадків не змогло пояснити АМКУ причину своїх відмов. Та головне, пропозиція підприємства на тендерах була одна з дорожчих, проте підприємство, не дочекавшись відхилення більш дешевших пропозицій, одразу надсилало листа в Міноборони про відмову укладання договорів.

На думку антимонополістів, це вказує на те, що представники підприємства знали про намір інших учасників торгів також відкликати свою пропозицію. Тобто учасники координували свої дії.

Припустимо, що на тендер зайшло три учасника: А, Б і В. Перемогла пропозиція А, але він відмовився від укладання договору. Тепер право укласти договір має Б, але і він відмовляється. Перемогло В з найдорожчою пропозицією. Але є нюанс: Б відмовився від укладання ще не знаючи про відмову А. Хоча він не міг про це дізнатися раніше А, якщо лише А йому особисто про це не сказав.

У випадку ТОВ «Пирятинський делікатес» мова йде про більшу кількість учасників, ніж три.

Вже наприкінці 2018 року представники ТОВ «Пирятинській делікатес» пояснили АМКУ, що знялись з торгів, бо спочатку не вірно зрозуміли, що саме закуповувало Міноборони. Проте в Антимонопольному комітеті не прийняли це заперечення, адже саме підприємство на тендері надавало довідку про ознайомлення з предметом закупівлі та гарантувало виконання умов.

Також сумніви викликало й те, що підприємство надало це пояснення лише після двох років з моменту початку перевірки. Розмір штрафу (93,8 млн грн) визначений від суми незаконного прибутку.

Засновником ТОВ «Пирятинський делікатес» є британська компанія «Беверлайф». Проте бенефіціаром є громадянин Вірменії Андранік Велян, який до 2018 року він був громадянином Російської Федерації.

Сама британська «Беверлайф» належить низці засновників серед яких є громадяни Росії (Арсен Хідірян, Мальвіна Баласян та Мхітар Мінасян), Вірменії (той же Андранік Велян та Хасмік Абелян), України (Амалія Нерсесян) та США (Хачатур Хідірян).

Детальніше про цих людей тут.

Та ні розслідування Антимонопольного комітету, ні російські власники не заважають ТОВ «Пирятинський делікатес» отримувати й надалі підряди від поліції, Міноборони та СБУ. За останні три роки з ними уклали 18 договорів на суму 80 млн грн. Останнє замовлення підприємство отримало у квітні цього року від СБУ.

Нагадаємо, що на тендері щодо харчування дітей у Полтавських закладах освіти ситуація також специфічна. Адже низка учасників дотичні одні до одного й також «полюбляють» відмовлятися у бік дорожчання ціни.