Арабська монета та залізний ніж – нові артефакти, які знайшли на Полтавщині
(Фото – Полтавська ОВА)
Розкопки тривали протягом червня на території заповідника «Більськ».
Про це повідомили в Полтавській обласній військовій адміністрації 1 липня.
Науковці заповідника «Більськ» спільно зі студентами полтавського педуніверситету працювали в межах Глинського археологічного комплексу. Вони досліджували курган, який частково зруйнували дорогою в середині ХХ ст.
Під час розкопок археологи виявили ямне інгумаційне поховання. Серед знахідок є залізний ніж із прямою спинкою, поясне кільце. Також знайшли саманідський дирхем – це арабська монета, карбована між 913-942 рр.
Усі артефакти передали для реставрації у лабораторії заповідника «Більськ». Із похованням працюють антропологи Інституту археології НАН України.
Нагадаємо, раніше під час робіт археологи виявили кілька господарських ям пізньоскіфського-ранньосарматського періоду. Фахівцям вдалося дослідили майже 200 м².
Також знайшли деякі артефакти доби бронзи й Нового часу. Серед знахідок є залізні наконечники стріл, елементи одягу, господарські знаряддя та посуд. Ці матеріали опрацюють науковці.
Раніше ЗМІСТ писав, що на Полтавщині розкопали два кургани. Дослідники працювали на курганах могильника Скоробір. Серед знахідок – уламки посуду, наконечники стріл та прикраси.
Могильник Скоробір знаходиться поблизу Більського городища. Комплекс відкрили у 2019 році й з того часу археологи досліджують його кургани.
Перший курган об'єднував два окремих насипи з трьома похованнями. Перша могила була майже повністю розграбована та перекрита колодами. Дослідникам вдалося віднайти уламки двох мисок та черпак. У третьому похованні окрім кісток небіжчика знайшли уламки ліпленої миски та бронзові наконечники стріл. Ці поховання датуються останньою чвертю VI століття до нашої ери.
Другий курган теж пограбували у давнину. Від скелета похованого залишилися череп та декілька кісток верхньої частини тіла. У могилі археологи знайшли сагайдачний набір із бронзовими наконечниками стріл та деталі кінської вуздечки: залізні вудила, псалії, прикраси шкіряних ремінців у вигляді бронзових бляшок та ворворки. Поховання датуються другою чвертю V століття до нашої ери.