Після служби на фронті та тяжкого поранення помер Андрій Дяченко з Полтавщини

Андрій Дяченко з перших місяців повномасштабного вторгенння приєднався до лав захисників України. Про те, що його серце зупинилося під час лікування, 18 вересня повідомили в Лохвицькій громаді.

Андрій Дяченко народився 1 грудня 1978 року в селі Млини Лохвицького району Полтавської області. У 1986 році він пішов до першого класу Млинівської школи. У громаді згадують його як старанного, відповідального, активного, доброго та щирого учня, хорошого товариша.

Змалку Андрій допомагав батькам по господарству та був привчений до праці. У підлітковому віці він пережив втрату матері. Після закінчення школи у 1994 році Дяченко навчався у Веприцькому професійно-технічному училищі Гадяцького району. У мирному житті Андрій Дяченко працював водієм на Заводському хлібозаводі, у «Лохвиця-сервіс», у сільському господарстві та на будівництві зварювальником.

6 квітня 2022 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Військовий виконував завдання на різних напрямках фронту. За службу та отримане поранення Андрій Дяченко був нагороджений відзнакою міністра оборони України за поранення.

Війна тяжко позначилася на його здоров’ї. Останнім часом Андрій Дяченко перебував на лікуванні у військових госпіталях. Лікарі боролися за його життя, однак 18 вересня його серце зупинилося.

Андрій Дяченко був одружений. Разом із дружиною Оленою вони виховували двох дітей – доньку Карину та сина Костянтина. У громаді пишуть, що у мирному житті Андрій Дяченко працював, дбав про родину та мріяв про майбутнє своїх дітей.

У нього залишилися дружина, двоє дітей, батько, брат, друзі, односельці та близькі. Про дату та час прощання з Андрієм Дяченком повідомлять додатково.

Вічна пам’ять воїну!

У 2023 році солдат Григорій Гром став на захист Батьківщини у складі Збройних сил України. Служив на посаді гранатометника стрілецької роти. 16 грудня 2024 року зник безвісти під час участі в оборонних діях. Про його загибель стало відомо лише за результатами ДНК-експертизи.

Ростислав Буслик народився 15 серпня 2003 року та жив у селі Качанове. Він проходив військову службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. 10 вересня Ростислав Буслик загинув на Донеччині внаслідок вогневого ураження російських військ артилерією. 

Костянтин Сахацький народився 30 червня 1981 року в Полтаві. У 1996 році закінчив Полтавську школу №5, а у 1999 році – професійно-технічне училище №23, де здобув професію столяра. У березні 2025 року Костянтин Сахацький долучився до Сил оборони України. Він служив розвідником у 3-му розвідувальному відділенні 1-го розвідувального взводу 32-ї окремої механізованої бригади «Сталева».

30 липня 2025 року під час виконання бойового завдання зв'язок із військовим зник. 10 березня цього року під час репатріації тіло Костянтина Сахацького повернули в Україну. 9 вересня за результатами ДНК-експертизи вдалося підтвердити що того дня він загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.