Тіло повернули під час обміну, а загибель підтвердили за ДНК: у Полтаві прощатимуться з воїном 

Про те, що довгий час Костянтин Сахацький вважався безвісти зниклий, 16 вересня ЗМІСТу повідомили рідні воїна.

Костянтин Сахацький народився 30 червня 1981 року в Полтаві. У 1996 році закінчив Полтавську школу №5, а у 1999 році – професійно-технічне училище №23, де здобув професію столяра. Працював у сфері виготовлення меблів. Згодом опанував професію токаря-фрезерувальника та працював за спеціальністю.

У березні 2025 року Костянтин Сахацький долучився до Сил оборони України. Він служив розвідником у 3-му розвідувальному відділенні 1-го розвідувального взводу 32-ї окремої механізованої бригади «Сталева».

Останній раз на з’язок з рідними чоловік вийшов 16 липня 2025 року. 30 липня 2025 року під час виконання бойового завдання зв'язок із військовим зник. Понад рік його доля залишалася невідомою. Рідні жили з надією, що воїн повернеться додому живим.

Проте, 10 березня цього року під час репатріації тіло Костянтина Сахацького повернули в Україну. 9 вересня за результатами ДНК-експертизи вдалося підтвердити що того дня він загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.

У захисника залишилися діти. Рідні згадують Костянтина як люблячого чоловіка та батька, найкращого сина і безцінного брата. Прощання із Костянтином Сахацьким запланували на 18 вересня о 10:00 у Свято-Успенському соборі у Полтаві.

Вічна пам’ять воїну!

Ростислав Буслик народився 15 серпня 2003 року та жив у селі Качанове. Він проходив військову службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. 10 вересня Ростислав Буслик загинув на Донеччині внаслідок вогневого ураження російських військ артилерією.

Віктор Вербило стрілець спецпідрозділу «Шквал» 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Довгі місяці родина жила надією на повернення, однак за результатами проведеної ДНК-експертизи слідчі офіційно підтвердили загибель військовослужбовця. Останній бій воїна відбувся 25 вересня 2024 року поблизу міста Цукурине Покровського району Донецької області.

Владислав Кривенко на захист України став без вагань. У його родині вже були військовослужбовці – на фронті воювали його брат і зять. За словами побратимів, Владислав був сміливим та рішучим воїном і завжди намагався прикрити своїх товаришів. Після загибелі військового тривалий час вважали зниклим безвісти. Згодом ДНК-експертиза підтвердила його загибель.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр Каплун вирішив захищати країну та 10 березня 2022 року добровольцем мобілізувався до війська. Служив розвідником-навідником у групі спеціального призначення. Восени 2023 року під час артилерійського обстрілу поблизу селища Вербове Запорізької області Олександр Каплун отримав осколкове поранення. Після лікування та відновлення він продовжив службу. З квітня 2026 року воїн виконував завдання на посаді радіотелефоніста у 19-му центрі спеціального призначення.