Арт-, арома- та іпотерапія. Як на Полтавщині атовцям допомагають адаптуватися у мирному житті
Полтавщина перша в Україні організовувала систему надання психосоціальної реабілітації бійцям. Протягом минулого року до Центру звернулися 20% атовців області, щоб адаптуватися до мирного життя.
Сьогодні у Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА провели брифінг щодо психічного здоров’я. На ньому начальник КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської облради Сергій Голубєв розповів про проблеми у сфері психосоціальної реабілітації та соціально-трудової адаптації атовців.
Центр адаптації: понад 3 тисячі звернень за 2 роки
За словами Сергія Голубєва, сьогодні на Полтавщині нараховується понад 10 тисяч учасників АТО і разом з ними – ті труднощі, з якими вони зіштовхуються, коли повертаються з зони бойових дій. Зокрема, це проблеми ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) та соціальної стигматизації після участі в бойових діях.
«На початку 2016 року на базі двох військових госпіталів – Полтавського та Кременчуцького – створили Центр психосоціальної реабілітації. Це фактично підрозділ госпіталю, який безпосередньо займається соціальною реабілітацією та адаптацією атовців», – розповідає Сергій Голубєв.
Центр створили у рамках реалізації спільного з литовцями проекту щодо допомоги східним областям України в системі організації психосоціальної реабілітації. Станом на сьогодні, у Литві функціонує близько 100 центрів, де допомогу надають мультидисциплінарні групи. Тому полтавські фахівці, ознайомившись з литовською системою психосоціальної реабілітації, постаралися впровадити таку допомогу у Полтавській області.
За період існування центру за допомогою звернулися: у 2016 році близько 1400 атовців, а протягом 2017 – вже понад 1900 осіб.
«Минулого року ми охопили близько 20% усіх учасників АТО Полтавщини», – зазначає Сергій Голубєв.
Переломний момент, або коли «накриє»
Практичний психолог КЗ «Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» Тетяна Романенко розповідає, що за допомогою атовці звертаються не одразу. Іноді проблеми виникають згодом – через рік чи півроку. Повернувшись із зони бойових бій додому, людина спершу поринає у звичне для неї русло, починає жити так, як і до війни. І лише через деякий час її «накриває».
Зокрема, цей період відпочинку триває три місяці. Потім людина перестає розуміти, що й навіщо вона робить, відчуває свою безкорисність у мирному житті. ЇЇ переслідує бажання повернутися у зону АТО, хоча іноді стан здоров’я вже не дозволяє цього зробити.
«Після усвідомлення цього, атовці звертаються до нас зі словами: “У мене є одна проблема. Я не можу знаходитися тут, не можу адаптуватися”», – говорить Тетяна Романенко.
У Центрі психосоціальної реабілітації з хворими працює мультидисциплінарна бригада. Це команда фахівців, яка складається з наступних лікарів: психіатра, психотерапевта, психологів, соціальних працівників, ерготерапевтів (фахівець по вдосконаленню трудових навичок) та медперсонал.
Спершу мультидисциплінарна бригада оглядає хворого, проводиться консультація з усіма спеціалістами й лише потім складається індивідуальний план реабілітації та оздоровлення.
Арт-, арома- та іпотерапія: як допоможуть?
Програма реабілітації, якій слідує кожен пацієнт закладу протягом усього періоду лікування, включає індивідуальні та групові заняття. Зокрема, найчастіше атовцям назначають артотерапію – лікування методами мистецтва та самовираженням у ньому.
«Спочатку сприймали насторожено, «що, це я, 50-річний дядько, буду це малювати?». Потрібно налаштовувати пацієнтів, що терапія – це лікування. Як і медикаментозне», – пояснює психолог Тетяна Романівна.
Серед методів терапії Центру виділяють ще малювання на пожмаканому папері. Спершу людина малює свій страх чи проблему, а потім папір жмакають, розпрямляють і на листі малюють вже позитивне зображення. Також дієвим для реабілітації є малювання на дисках, так звана мандало-терапія. Це малювання свого майбутнього, яке зрозуміти може лише та людина, яка створила зображення. Крім того, для хворих проводять ароматерапію, іпотерапію, розроблена велика екскурсійна програма Полтавщиною та Харківщиною.
«Більшість людей, які до нас приходять, отримують допомогу. Терапія позитивно впливає на їх стан, психічне здоров’я та адаптацію у мирному житті», – пояснює Тетяна Романенко.
Наразі робота Центру все ще удосконалюється. Деякі старі методи відкидають за неефективності, а нові починають впроваджувати.
Довідка
ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) – психічний розлад, що виникає в результаті переживання однієї чи кількох психотравмівних подій (військові дії, теракти, катастрофи, побутове чи статеве насильство, загроза смерті або перебування свідком або заподіювачем чужої смерті тощо).
Соціальна стигматизація – приписування певних особливостей, як правило, негативних, індивіду чи групі людей, якими вони можуть і не володіти.