Брав участь у гарячих точках на східному фронті. Полтавщина провела в останню путь Сергія Міщаніна
Фото Котелевської громади
Старший солдат загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині 1 квітня. Воїну було 36 років.
Про те, що Сергія Міщаніна провели в останню путь, 8 квітня повідомили у Котелевській громаді.
Поховали захисника з усіма військовими почестями під звуки гімну та триразовий салют на на Алеї Героїв на Троїцькому кладовищі. Державний прапор, яким була огорнута труна, передали рідним загиблого.
Життєвий шлях захисника
Сергій Міщанін народився 28 лютого 1990 року на Полтавщині у Котельві, де закінчив місцеву гімназію №1, а згодом Кременчуцьке льотне училище, бо він надзвичайно любив небо і техніку. Строкова служба в елітних десантних військах стала справжнім випробуванням і школою мужності для хлопця, адже саме там сформувався його сильний характер, рішучість та відвага.
У певний період чоловік працював у Києві, пробуючи себе у різних сферах. У березні 2022 року Сергій не став чекати повістки, а добровільно доєднався до війська ускладі 91-ї окремої Охтирської бригади підтримки.
«Як старший понтонер, виконував важливу і небезпечну роботу на фронті. Під постійним ворожим вогнем із побратимами він майстерно будував переправи, щоб наші війська могли йти вперед. Пройшов не одну гарячу точку на Сумському, Запорізькому та Донецькому напрямках», – пишуть у Котелевській громаді.
Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку 1 квітня цього року він загинув внаслідок ворожого вогню.
Вічна пам’ять та слава воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Владислав Пустовий народився 18 серпня 2002 року на Полтавщині в селі Устимівка. Зв’язок з Владиславом обірвався, 5 листопада 2024 року під час штурмових дій по СП «МАРС» на околицях населеного пункту Вишневе Покровського району Донецької області. З того моменту його вважали вважається зниклим, нещодавно експертиза ДНК підтвердила, що воїн поліг у бою з окупантами.
Ростислав Колінько народився 12 жовтня 1989 року в Горішніх Плавнях. У 2014-2015 роках захищав Батьківщину на Сході України. З першого дня повномасштабного вторгнення боєць знову став на захист Батьківщини. 2 квітня 2026 року, гідно виконавши військовий обов’язок, старший солдат Збройних Сил України загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівки Донецької області. Воїна нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Володимир Іващенко народився 15 жовтня 1990 року. З початком повномасштабної війни Володимир Іващенко вирішив приєднатися до лав захисників. Солдат служив на посаді кулеметника стрілецького батальйону. У грудні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно за ДНК-експертизою стало відомо, що життя воїна обірвалося 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на фронті.
Артур Хорунжий народився 9 жовтня 1983 року. Повномасштабна війна, важкі обстріли Харкова змусили родину переїхати у Лубни, де він влаштувався працювати. До лав Збройних Сил України став, коли виникла потреба захищати України. У війську служив оператором безпілотних літальних апаратів десантно-штурмового батальйону. 27 березня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн загинув.