«Був завзятим рибаком та мисливцем». На Полтавщині попрощались з воїном Вадимом Мотріченком

Фото – Решетилівська міська рада
Живим коридором Шилівська громада на колінах зустрічала траурний кортеж, віддаючи останню шану захиснику.
Про те, що з воїном попрощалися, 2 червня повідомила Решетилівська міська рада.

Вадим Мотріченко народився 10 липня 1988 року в Шилівці. Закінчивши Калениківську школу, пішов навчатися до Полтавського будівельного технікуму, де добув фах «технік-будівельник».

Після навчання повернувся до рідного села, де працював в місцевих фермерських господарствах трактористом.


У громаді захисника згадують, як завзятого рибака та мисливця. Позитивний, добрий, щирий, веселий, жартівливий чоловік, який завжди готовий прийти на допомогу.


Вадим Мотріченко служив у лавах Національної Гвардії України. Воїн мав звання солдата та обіймав посаду помічника гранатометника батальйону оперативного призначення.

Захисник загинув 27 травня під час виконання бойового завдання поблизу Щербинівки Бахмутського району на Донеччині.


Попрощались із воїном 2 червня. Останню дорогу до батьківського дому земляки встелили квітами. З усіма почестями Вадима Мотріченка поховали на сільському кладовищі.




Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
З перших днів повномасштабного вторгнення захисник служив у ТрО, брав участь у бойових діях. Василь Бурчило мав звання сержанта та був командиром зенітно-ракетного взводу. Воїн загинув від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Старший солдат Євгеній Антонов помер 29 травня під час лікування в Слов’янську. З початком повномасштабної війни у 2022 році вступив до лав Національної гвардії України як доброволець. Служив старшим стрільцем стрілецького батальйону в складі військової частини.
У березні 2023 року Олександра Крівченка мобілізували до лав Збройних сил України. Після проходження навчання за кордоном увійшов до складу 44 окремої механізованої бригади. 18 травня Олександр Крівченко загинув під час бойового зіткнення на Донеччині.
Віталій Німчин служив командиром 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем. Загинув воїн 20 травня під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Анатолій Дерій загинув 8 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Синьківки на Харківщині. Воїн обіймав посаду гранатометника.
10 квітня 2023 року Івана Шутя мобілізували до лав Збройних сил України. Під час служби він зазнав важкого поранення, внаслідок якого воїн втратив ногу. Повернувшись додому, проходив тривалу реабілітацію. Серце захисника зупинилося 20 травня.
Андрій Ковалець помер у лікарні від отриманих у бою поранень на Донеччині. Народився захисник 9 листопада 2002 року у селі Велика Багачка. На момент смерті йому було 22 роки.
Станіслав Карбань загинув 16 травня під час виконання бойового завдання поблизу Темирівки Запорізької області. Чоловік мав позивний «Барс». Брав участь у боях за Савур-Могилу, Степанівку, Піски, Донецький аеропорт та шахту «Бутівка».