Бюджет участі/бюджет ігнору. Як громадський проєкт залучення може перетворитися на політичний інструмент

Автор: Анастасія Добряк, 19 грудня, 18:05

Фото: Реалізація проєктів «Бюджету участі» у Полтаві


Полтава, Чернігів і Черкаси стали першими українськими містами, де в 2015 році почали впроваджувати «Бюджет участі». Ця демократична ініціатива дає жителям міста долучатися до реалізації проєктів, які покращують місто або роблять життя у ньому комфортним. Тобто усі охочі можуть подати свій проєкт (зазвичай це локальні ініціативи), кращі серед них обирають шляхом голосування і згодом втілюють.

Зараз у Полтаві триває «Бюджету участі» на 2016–2020 роки, але невідомо, чи продовжать його наступного року. Тому настав час для підбиття підсумків партиципаторного бюджетування, а саме впливу проєкту на Полтаву за ці роки, кількості реалізованих/нереалізованих проєктів і «місцевих» проблем «Бюджету участі».

 

Як «Бюджет участі» оселився в Полтаві

Ідея залучати полтавців до розподілу міських коштів прийшла до нас у 2015 році з Польщі. Основоположницею «Бюджету участі» у Полтаві стала екссекретар міськради Оксана Деркач, яка й очолила робочу групу. Вона згадує, що втілювати партиципаторне бюджетування почали завдяки пропозиції польсько-української фундації співпраці (ПАУСІ).

Про перший прийом проєктів на «Бюджет участі» оголосили 16 квітня 2016 року. Цьому передувало ознайомлення полтавців з програмою як інструментом впливу громади на розподіл частини бюджетних коштів. Грошей на інформаційно-просвітницьку кампанію не було. Через це про досвід європейського «Бюджету участі» і можливості цієї програми для Полтави розповідали активістам, головам ОСББ, громадським діячам тощо. Для того, щоб побачити, як реально працює партиципаторне бюджетування, полтавські діячі їздили до Польщі.

Наступним етапом у впровадженні полтавського «Бюджету участі» було переконати депутатів, що ця програма потрібна місту, тому на неї варто виділяти кошти, згадує Деркач:

«Треба віддати належне депутатам, які підтримали, хоч і не особливо заглиблювалися в тонкощі. Потрібно було зробити положення про програму, з чим нам допомогли колеги з Польщі. Ми зібрали голів депутатських комісій і розповілли, що таке "Бюджет участі", потім створили робочу групу. Працювали над створенням документів, адаптували польський досвід до нашого законодавства і нарешті прийняли програму та положення».

Оксана Деркач

Згідно з цією програмою, у перспективі загальною сумою на проєкти полтавців у межах «Бюджету участі» має бути увесь бюджет розвитку міста. Зараз на це виділяється тільки частина бюджету розвитку (не менше 0,1% від бюджету міста), і щороку вона збільшується. Якщо у 2016 році було виділено 2 млн 616 тис. грн, то у 2019 на проєкти «Бюджету участі» заплановано 11 млн грн.

За словами Оксани Деркач, під час обговорення положення про «Бюджет участі» одразу виключили можливість подавати проєкти від управління, аби надати громаді можливість показувати владі, які проблеми турбують найбільше. Містяни відгукнулися і з тем поданих проєктів стало зрозуміло, що існують проблеми з екологією, велоінфраструктурою, відсутністю дитячих і спортивних майданчиків тощо.

Сказати, що «Бюджет участі» Полтаві «зайшов», можна хоча б тому, що ця програма стала обговорюваною у місті, а громада побачила від неї користь. Тому, починаючи з 2016 року, проєкти активно подавали на голосування, співпрацювали з робочою групою і популяризували ідеї партиципаторного бюджетування серед знайомих. Як наслідок, уже кілька років поспіль на голосування подають понад 100 проєктів, а у голосуванні бере участь все більше полтавців. На електронному ресурсі полтавці/ки можуть віддати свій голос за один великий, один малий та один мікропроєкт.

Так, 2018 року було подано 115 проєктів. Усього проголосували 12 тисяч 455 полтавців, які віддали 17 тис. 52 голоси.

Цьогоріч автори подали менше проєктів – усього 103 проєкти, а голосували за них 17 тис. 468 полтавців, які віддали 31 тис. 624 голоси.

 

Політичні ігри

Проєкт, який втілює міська рада, від самого початку не може бути аполітичним. Оксана Деркач розповіла, що з моменту, коли про «Бюджет участі» тільки починали говорити, було зрозуміло, що уникнути політизації буде складно. Це зумовлено тим, що в управліннях, які є виконавцями проєктів, є представники різних фракцій та політичної більшостіу міській раді:

«Навіть на початковому етапі політична ситуація у міській раді впливала на громадське бюджетування. Виконавчі комітети мають представників політичної більшості або інших політично зацікавлених осіб. Це впливає і на розподіл коштів або ж можуть різнитися погляди, що впливатиме на реалізацію. Усе може бути, але важливо, щоб це не заважало роботі».

Натомість заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко стверджує, що «Бюджет участі» у Полтаві не має нічого спільного з політикою:

«Переконаний, що політики тут немає. Все залежить від фінансування. Дадуть депутати кошти – зробимо. УЖКГ готове реалізовувати проекти бюджету участі за своїм профілем».

Олексій Чепурко

Такої ж думки і новоспечений голова робочої групи з питань «Бюджету участі» – депутат Київської райради від «Батьківщини» Вадим Сорока. Він вважає, що всі управління працюють на результат, а причиною нереалізації окремих проєктів є обставини, які важко перебороти. Сорока каже, що спілкувався з представниками управлінь щодо невтілених проєктів і переконаний, що жодних політичних мотивів, через які проєкти не реалізували, просто немає:

«Я особисто спілкувався з управліннями. Вони мені пояснили причини нереалізованих ініціатив. Ось, приміром, на скейт-парк просто не виділяли достатньої суми. Будемо просити нам дофінасувати нарешті цей проєкт. Я політики не побачив, може, вона і є десь, хтось намагається якось перешкоджати розвиткові бюджетування, але на сьогодні я не можу нічого стверджувати».

Вадим Сорока

І хоча офіційно «Бюджет участі» поза політикою, за 4 роки маємо 10 невтілених проєктів. Причиною цього називають відсутність комунікації управлінь та робочої групи.

Така ж ситуація і з дофінасуванням проєктів минулих років. Ймовірно, що кошти на них роками не виділяють через протилежні погляди різних політичних сил. А найголовніше, що в аполітичність «Бюджету участі» складно повірити тому, що його впроваджує міська рада, де зосереджені всі політичні сили.

І що б не казали чиновники, припускаємо, що події у міськраді прямо впливають на процес реалізації «Бюджету участі». Хоча б згадати про звільнення ексміського голови Олександра Мамая. Тоді було припинено фінансування проєктів «Бюджету участі, яке й досі не можуть відновити.

 

Новий голова – нові надії

До 27 листопада робочу групу з питань «Бюджету участі» ніхто не очолював. А ось засідання, де затверджували результати цьогорічного голосування за проєкти, очолив Вадим Сорока. Відтак на 11 млн грн 2020 року в Полтаві планують реалізувати 3 великих, 12 малих та 11 мікропроєктів.

Вадима Сороку призначили розпорядженням секретаря міської ради, але «за новим механізмом» голову мала обирати сама робоча група. Це означає, що було порушено чинний механізм призначення очільника робочої групи. Попри це Вадим Сорока одразу ж наголосив, що має намір зробити все, аби проєкти-переможці 2019 року були реалізовані вчасно і без проблем.

 

Саботувати чи реалізувати

Деякі автори, чиї проєкти у різні роки перемогли у голосуванні, однією з найголовніших проблем бачать саботаж ініціатив, а саме – відтермінування виконання проєктів (деякі ідеї з 2016 року досі лишають нереалізованими).

Якщо проаналізувати кількість реалізованих/нереалізованих проєктів з 2016 року, то можна побачити, що не виконали 10 проєктів. Виконавцями більшості невтілених ініціатив є управління капітального будівництва та житлово-комунальних послуг. За словами секретаря робочої групи з питань «Бюджету участі» Назара Плохути, причиною такої ситуації є відсутність комунікації між управліннями та робочою групою.

Також він відмітив: усі проєкти, які не реалізували у 2018–2019 роках, мають втілити у 2020 році.

Підсумки реалізованих та нереалізованих проєктів

Член робочої групи з питань «Бюджету участі та депутат міської ради Олександр Глазов думає так само. Він говорить, що, як правило, УЖКГ та УКБ неохоче реалізовують проєкти або ж взагалі ігнорують і авторів, і робочу групу.

Натомість у Полтаві є управління культури, з яким теж працюють переможці. Але там, як раніше розповіла очільниця управління Лариса Кречко, закладають фінансування всіх заходів, які подають на «Бюджет участі» – на випадок, якщо всі фестивалі виграють.

Задля отримання пояснень ЗМІСТ намагався зв’язатися з начальником управління капбудівницва Володимиром Годнею. Він відмовився коментувати та порадив почекати звіт від управлінь на наступному засіданні робочої групи, що має відбутися після Нового року:

«Ми тільки починаємо думати, як реалізовувати цьогорічні проєкти, які виграли. Щодо проєктів з минулих років, то буде звіт. Тому немає сенсу зараз пояснювати. Чекайте на звіт».

Одним з прикладів «співпраці» управління капбудівництва є великий проєкт «Вулична арена», який у 2017 році підтримали 1 тисяча 310 полтавців. Він мав бути реалізований у 2018 році, але сьогодні автор Павло Нагорний не впевнений, чи з’явиться колись сучасний спортивний майданчик для гри у футбол, баскетбол, волейбол і великий теніс:

«Уся наша співпраця з УКБ – це ігнор і мороз. Вони дають купу відмазок, кажуть, що немає грошей. Через те, що проєкт стільки років не можуть реалізувати, він дорожчає. Я навіть згоден, щоб його зробили не з гумовим покриттям, а з асфальтним, аби зробити дешевше. Сподіваюся, що на найближчій сесії уже виділять гроші, бо інакше ніяк», – розповів полтавець.

Проєкт «Вулична арена» (Зображення- poltava.to)

Він звертався у ЗМІ, ходив на сесії міськради, комісії, але поки що безрезультатно.

Ще один приклад – співпраця авторки проєкту «Бюджету участі» Олени Андросової з управлінням житлово-комунальних послуг. Її задум створити оздоровчо-розважальну зону «Нове покоління» ще 2017 року підтримали 327 полтавців. Проєктом було передбачено встановлення спортивного майданчику, велопарковки, тенісних столів, огорожа футбольного поля.

На момент перемоги «Нове покоління» коштувало б місту 300 тис. грн, але через невчасну реалізацію та зростання цін проєкт дофінансували на 200 тис. грн. Підняти вартість майже вдвічі потрібно через те, що проєктанти занадто довго перероблювали проєкт. Управління відправляло проєкт на доопрацювання кілька разів, бо щоразу там бачили зміни, які потрібно внести. І замість того, щоб одразу «зібрати перелік» проблем, які варто виправити, проєкт повертали знову і знову. На її думку, управління відтягує час, аби не втілювати проєкт.

Тоді шукали підрядника, який би міг встановити оздоровчу зону, хоча Олена Андросова пропонувала перевіреного виконавця робіт, якого їй радили близькі. Натомість управління продовжувало шукати підрядника і нарешті знайшло.

Комунікувати з її профільним управлінням полтавці було непросто. Жінка розповіла, що на певному етапі їй навіть почало здаватися, що «Нове покоління» не реалізують у принципі. Та згодом в управлінні відповіли, що розважальна зона таки з’явиться, але навесні 2020 року. Тепер авторка проєкту хвилюється, чи реалізується колись її ідея у Полтаві:

«Я ще маю надію, що проєкт таки реалізують. У нас з управлінням немало проблем. У проєкті постійно з’являються нюанси, які уточнюють по одному. Ось побачили проблему, відправили проєктанту, замість того, щоб одразу усе виправити. Говорять, що наче все є, щоб почати реалізовувати проєкт навесні, але немає гарантій, що ціни не зміняться і все не почнеться знову».

Олена Андросова (Фото з особистої фб-сторінки Оени)

Така ж історія спіткала проєкт Олександра Горая «Еко-парк “Райський сад”». У 2018 році його підтримали 550 полтавців. Виконавцем теж є управління ЖКГ. У межах його ініціативи слід отримати дозволи на висадку двох сотень дерев. Для цього потрібно підготувати ділянку, куди висаджуватимуть. Олександру Гораю довелося власноруч шукати спонсорів, аби дати розробникам завдання виконати зрозумілий та якісний дизайн-проєкт його ініціативи.

Проєкт парку (Зображення - poltava-budget.e-dem.in.ua)

Також чоловік самостійно дізнавався про земельну ділянку, де має з’явитися його проєкт і з’ясовував, яке цільове призначення цієї землі, аби бути впевненим, що тут може бути еко-парк. Крім того, авторові довелося переконувати комісію, що у Полтаві є підрядники, які можуть впоратися з цією ініціативою. Ця фірма єдина у цілому місті, але саме завдяки авторові профільна комісія перевірила документацію підрядника і погодилася на співпрацю.

Зараз в управлінні кажуть, що нарешті усі питання з дозволами та іншими проблемами вирішення і роботу над проєктами розпочнуть уже навесні 2020 року. Олександр Горай дуже вірить у це, адже доклав чимало сил, аби «Райський сад» мав шанс на реалізацію.

У цьогорічному «Бюджеті участі» переміг ще один проєкт Олександра Горая – «Будівництво дитячого майданчика “Джунглі” в Івонченцях». Його виконавцем стане управління капітального будівництва, але попри досвід складної співпраці полтавець вірить, що проблем з реалізацією буде менше:

«Ми з управлінням ЖКГ зробили проєкт Райського саду, але не вистачило часу і тому чекаємо весни. Дитячий майданчик “Джунглі” у літньому дитячому таборі, який ми щорічно влаштовуємо, ось щойно переміг. Ми хочемо зробити благоустрій території та зробити майданчик з елементами мотузкового парку. Важко говорити про реалізацію, бо УКБ не дуже активно все реалізовує, але ми сподіваємося на краще».

Олександр Горай

Олександр Глазов зауважує, що управлінь, які неохоче реалізовують полтавський «Бюджет участі», тільки два (ЖКГ і УКБ), адже з іншими виконавцями проєктів таких проблем немає:

За саботаж «Бюджету участі» управління мали би понести відповідальність, але цього поки не відбулося. Як повідомив секретар робочої групи з питань партиципаторного бюджетування Назар Плохута, на сьогодні всі проєкти, які не були реалізовані впродовж 2017–2019 років, планують втілити у 2020 році обов’язково.

Але як бути авторам, чиї проєкти довго не реалізовують або ж ігнорують? Механізм єдиний – вирішувати проблему через робочу групу. Вадим Сорока говорить, що найефективнішим впливом на пришвидшення втілення проєктів є звернення або до робочої групи, або особисто до нього.

Автори проєктів можуть телефонувати на його робочий номер +380973003363 для вирішення усіх питань, бо так легше налагоджувати комунікацію. Депутат запевняє: і робоча група, і він сам зацікавлені у тому, щоб «Бюджет участі» був якомога ефективнішим.

Вадим Сорока

 

Життя після реалізації

Загалом за 4 роки існування «Бюджету участі» у Полтаві реалізували 31 проєкт, але навіть після цього є проблеми. Річ у тім, що міська влада не хоче брати їх на баланс через зайву відповідальність. Як правило, аргументують складністю для майбутнього балансоутримувача, адже хтось має охороняти їх від вандалів, підтримувати в робочому стані тощо.

Для цього потрібно обліковувати об’єкти, перевіряти, записувати несправності, видавати кошторис на утримання, чи ремонт, а це – «зайва робота». Коли у місті почали з’являтися дитячі майданчики, то визначити, хто ними буде опікуватися, було важко. Причиною цього стало те, що частина майданчиків була на балансі комунального підприємства «Декоративні культури», а частина – на балансі управління житлово-комунального господарства. Тоді вирішили, що майданчики будуть на балансі «декоративних культур», але додаткову посадову особу так і не призначили. Найближчим часом мають розглянути питання збільшення штату підприємства, але коли це трапиться, поки невідомо.

Припускаємо, що саме проблеми з реалізацією ідей містян і балансоутримувачами призвели до того, що полтавці ставляться до «Бюджету участі» обережніше. Приміром, у 2018 році до голосування до голосування було допущено 115 проєктів різної тематики, а уже в 2019 році обирали з-поміж 103 проєктів. Хоча різниця незначна, вона є показовою. Олександр Глазов називає цей спад поганою тенденцією:

 

«Бюджет участі» потрібен Полтаві?

Чи потрібен цей проєкт місту? Мабуть, так. Чи може він існувати в такій формі? Мабуть, ні. Можливо, варто зменшити кількість проєктів-переможців і брати не кількістю, а якістю – як ідей, так і виконаних робіт.

Завдяки «Бюджету участі» громадськість може вказати владі на реальні проблеми у Полтаві – наприклад, нестачу якісних дитячих майданчиків або освітлення вулиць. Це одна з можливостей власними руками змінювати місто на краще і вирішувати реальні проблеми.

Бути автором проєкту «Бюджету участі» непросто. Часто полтавці, які віддавали голоси за ідею, мають претензії саме до автора через те, що проєкт не реалізовують. Озираючись на полтавський досвід у втіленні партиципаторного бюджетування, до цього варто бути готовими.

Таким чином, «Бюджет участі» є одним із інструментів змін Полтави на місто, у якому хочеться жити.

За підтримки ГО "Інтерньюз" та Посольства Швеції

Матеріал створений у рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support).

Інфографіка та обкладинка Тетяни Фальковської

Опублікована: 19 грудня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація