Через дев’ять місяців після загибелі до Полтавщини повертається воїн Сергій Бєньков
Колаж ЗМІСТу
Захисник загинув влітку 2025 року, проте лише зараз родина зможе провести його в останню путь.
Про те, що Сергій Бєньков повертається додому на щиті, повідомили 11 березня у Департаменті соціального захисту Кременчука.
Останній бій у Поповому Яру
Боєць Сергій Бєньков був надійною опорою для родини. Як повідомив ЗМІСТу речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін, життя воїна обірвалося 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попів Яр на Донеччині. Воїн до останнього подиху залишався вірним присязі, захищаючи територіальну цілісність України від російських окупантів.
Російська армія витіснила українські підрозділи з населеного пункту та продовжує розвивати атаки в напрямку Добропілля. 5 серпня 2025 року на Покровському напрямку Сили оборони відійшли із села Попів Яр на Донеччині, де схилив голову боєць з Полтавщини.
Майже рік знадобився, щоб воїн зміг повернутися додому. Прощання із захисником відбудеться 12 березня, о 13:00 на Свіштовському кладовищі.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих захисників
Олександр Швидкий народився 20 січня 1980 року на Полтавщині у селі Березоточа. З початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов на фронт. У війську він служив на посаді водія-електрика-моториста відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини у званні солдата. Захисник поліг 12 січня під час виконання бойового завдання у Краматорському районі.
Андрій Лобода народився 20 вересня 1988 року. З початком повномасштабної війни чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Життя воїна обірвалося 9 січня під час виконання бойового завдання.
У родині Максима Охріменка було чимало військових зокрема, мама, брат та дядько тому він не вагаючись долучився до лав Збройних Сил з початком повномасштабної війни. Усі необхідні знання він отримав у Військовому інституті Київського національного університету. Отримав посаду викладача циклової комісії, а бойовий досвід чоловік здобув на Сумщині. Воїн схилив голову 2 березня в одній з військових частин.