Через два роки після загибелі за ДНК упізнали воїна з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Воїн схилив голову виконуючи бойове завдання на Запоріжжі 13 січня 2024 року. Рідні проведуть захисника в останню путь.
Про те, що Олексій Мельниченко загинув 26 лютого повідомили у Пирятинській міській раді.
Олексій Мельниченко народився 28 серпня 1989 року на Полтавщині у місті Пирятині в родині військового. Там він закінчив місцеву школу № 4, а пізніше у Полтавському професійно-технічному училищі №4 здобув освіту за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник.
З 2007 по 2008 проходив строкову службу в лавах Збройних Сил, а після демобілізації працював маляром на СТО у ФОП Немийноги.
Чоловіка мобілізували до війська 20 січня 2023 року, Олексій перестав виходити на зв’язок у січня 2024 року. Нещодавно його впізнали за ДНК-експертизою тоді стало відомо, що захисник схилив голову 13 січня 2024 року в районі населеного пункту Вербове Пологівського району на Запорізькому напрямку.
Прощання з Олексієм Мельниченком відбудеться 27 лютого, а саме:
- о 10:00 – за домашньою адресою: м.Пирятин, вул.Європейська,4А;
- об 11:00 – на площі перед адмінбудівлею Пирятинської міської ради.
Місцевих просять долучитися до церемонії прощання, щоб гідно провести в останню путь захисника.
Вічна пам’ять та слава захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олександр Мурашов народився 11 травня 1995 року на Полтавщині у селі Мгар, там він навчався у місцевій початковій школі, а середню освіту здобув у Лубенській школі №7. З 9 липня 2024 року воїна вважали зниклим безвісти поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району на Донечині. Нещодавно воїна упізнали за ДНК-експертизою, тоді стало відомо, що воїн загинув того ж дня внаслідок здійснення ворогом штурмових дій позицій підрозділу.
Володимир Дудник народився 22 червня 1999 року на Луганщині. Згодом разом з родиною переїхав до Хорольської громади. Втративши дім через війну, чоловік не залишився осторонь і приєднався до лав захисників. Захисник служив стрільцем-помічником гранатометника у 3-й окремій штурмовій бригаді. Життя молодого воїна обірвалося 21 лютого на рідній Луганщині під час виконання бойового завдання.
Євгеній Шведченко народився 4 березня 1987 року у Лубнах. Чоловік доєднався до війська у 2024 році, де служив у званні солдата на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону військової частини. Він воював на різних гарячих напрямках, але останній бій прийняв 17 лютого на Дніпропетровщині.
Солдат Павло Наливайко народився 4 березня 1990 року у Полтаві, де й прожив усе життя. У війську служив на посаді оператора відділення роботизованих систем, воїн пішов з життя 11 лютого у «Дніпропетровській лікарні імені Мечникова».