Через раптову хворобу помер 27-річний зв’язківець із Полтавщини
Фото оприлюднила Миргородська громада
За життя Олександра Тарана понад 2 тижні боролися лікарі, але серце військового зупинилося.
Про прощання з Олександром Тараном повідомила телестудія «Миргород» 23 листопада.
Олександр Таран народився 30 квітня 1996 року у селі Шарківщина. Навчався в Ромоданівській середній школі та Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згодом вступив до Полтавського військового інституту зв’язку. Продовжив здобувати освіту у військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.
З 2020 року Олександр Таран служив за контрактом у військовій частині в Рівному. Після початку повномасштабної війни перевіз дружину з донькою в Миргород, а сам пішов на фронт.
Капітан Олександр Таран був командиром роти радіорелейного батальйону 55 окремого полку зв’язку (в/ч А1671). На передовій разом із побратимами забезпечував бездротовий зв’язок.
Раптова хвороба забрала життя молодого воїна 17 листопада. Військового поховали на Алеї Героїв у Миргороді.
Пам’ятаємо наших захисників.
Полтава провела у вічність полеглого на сході десантника Олександра Товканя. Воїн народився 1991 року та жив у Батьках Опішнянської громади. 18 вересня цьогоріч захисника мобілізували. Він служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання. Олександр Товкань поліг 12 листопада на Донеччині. У військовослужбовця залишилися мати та сестра.
Олександр Дахно віддав життя у бою під Авдіївкою. Син та донька захисника залишилися без батька.
З початком повномасштабної війни воїн став на захист України. Олександр Дахно служив на посаді стрільця-помічника гранатометника 1-го стрілецького відділення. Через майже тиждень після загибелі з захисником прощалися у рідній Зіньківській громаді.
На Полтавщині поховали воїна Артура Шаповала зі Слов’янська, який помер у шпиталі з тяжким пораненням. Боротьба за життя захисника тривала понад місяць, однак 18 листопада його серце зупинилося у військовому шпиталі міста Немирів на Вінниччині.
Морпіх Денис Сидоренко повернувся на щиті. З героєм прощалися у Полтаві. Останній бій Денис Сидоренко прийняв на Херсонщині. Удома захисника чекали батько, брат та сестра.
Валерій Миргородський з 24 лютого боронив Київщину та бився з ворогом на східному фронті. У перший день повномасштабної війни він добровольцем став до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
З 10 лютого захисника вважали зниклим безвісти. Останній бій захисник прийняв понад 9 місяців тому під Вугледаром.